Роздуми над Божим Словом на суботу XXІХ звичайного тижня, рік І
Лк 13, 1-9
Коли ми можемо вважати, що наше життя не змарноване? По-перше, треба відповісти собі на питання: яка справжня мета мого життя? Чи тільки здобуття земної слави, земного щастя й добробуту? Це все минає дуже швидко і не може заспокоїти нашого серця. Правдиве прагнення нашого серця — це наповнитися безумовною Божою любов’ю.
Може статися, що у життя не склалось з бізнесом, не склалося з дітьми й особистим щастям. Проте це не значить, що Бог людину не любить.
Плоди смоківниці завжди виступають за крону дерева — отже, здалеку можна побачити чи ця смоківниця плідна, чи ні. Слова з притчі про те, що господар почав шукати на ній плоду (Лк 13, 6), натякають на Бога як на господаря, який хоче в людині знайти принаймні якесь маленьке добро. Цього було б достатньо, щоб запевнити спасіння.
Плоди смоківниці ззовні виглядають не дуже, проте вони дуже смачні. Так само і з нашим життям: не важливо, що воно ззовні позбавлене блиску розкоші та слави — найважливіше, щоб воно було наповнено солодкістю любові до Бога і ближнього…
фінансово.
Щиро дякуємо!
