Роздуми над Словом Божим
Святий Йоан у своєму Першому посланні підкреслює пришестя Ісуса як Сина Божого і як Христа (Месію, Помазаника) — це належить до суті християнства. Того, хто не визнає Ісуса за Месію, апостол навіть антихристом називає (пор. 1 Йн 2, 22). А про того, хто не визнає Ісуса за Сина Божого, св. Йоан каже, що такий не має ані Сина, ані Отця (пор. 1 Йн 2, 23), бо неможливо мати живий контакт із Богом, виявляючи непослух щодо Нього, не приймаючи Сина, якого сам Бог послав (пор. 1 Йн 4, 10).
А тим, хто вірує в Ісуса Христа, Сина Божого, святий апостол обіцяє від Його імені життя вічне (пор. 1 Йн 2, 25). Пише він про це цікаво: «Ми знаємо, що ми перейшли від смерті до життя, бо любимо братів. Хто не любить, той у смерті перебуває» (1 Йн 3, 14). Життя це любов: той, хто любить, уже перейшов до вічності! Має життя Істинне!
Дуже цікаво св. Йоан пише і про Святого Духа. Називає Його «помазанням» і показує Його як внутрішнього учителя кожного християнина: «А помазання, що його ви від нього прийняли, у вас перебуває, і ви не потребуєте, щоби хтось навчав вас, бо Його помазання вас про все навчає» (1 Йн 2, 27).
Святий Йоан Хреститель говорив сам про себе: «Я — голос вопіющого в пустині: вирівняйте путь Господню» (Йн 1, 23а). То сам Бог через Йоана волає в пустелі Юдейській — і в пустелі людській, людей мертвих, які позбавлені життя Божого, бо не живуть любов’ю. Покутою ми маємо приготувати Господу путь, так як Йоан Хреститель приготував її Ісусові (пор. Мт 3,2). Йоан хрестить водою, аби люди, таким чином очищені, могли прийняти Ісуса і Його Царство.