Літургійні читання на 7 лютого (УГКЦ)

Греко-католицький календар:
Свят. Григорія Богослова, аєп. Царгород.

Апостол
1 Йо. 3, 21-4, 6.

21. Любі! Коли серце не винує, то ми маємо довір’я перед Богом, 22. і що б ми не просили, одержуєм від нього, бо заповіді його бережемо і чинимо те, що йому вгодне. 23. А ось його заповідь: Вірувати в ім’я його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як він дав був нам заповідь. 24. Хто його заповіді зберігає, той і перебуває в нім, а він у ньому; і ми знаємо, що він у нас перебуває, від Духа, що його він дав нам. 1. Любі, не кожному духові вірте, а випробовуйте духів, чи вони від Бога, – багато бо лжепророків прийшло на світ. 2. З цього спізнавайте Божий дух: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, той від Бога. 3. А кожен дух, що не визнає Ісуса, – той не від Бога, але антихриста, про якого ви чували, що він прийде, та й тепер уже у світі. 4. Ви, діточки, від Бога, і перемогли їх, бо більший той, хто у вас, ніж той, хто у світі. 5. Вони від світу, тому й говорять по-світському, і світ їх слухає. 6. Ми – від Бога. Хто знає Бога, слухає нас; хто ж не від Бога, не слухає нас. З цього спізнаємо дух правди й дух омани.

Євангеліє
Мк. 14, 43-15, 1.

43. І відразу ж, коли він ще говорив, прибув Юда, один з дванадцятьох, а з ним юрба з мечами та киями – від первосвящеників, книжників і старших. 44. Його зрадник дав їм знак, кажучи: “Кого поцілую, той і є: беріте його й ведіте обережно.” 45. І скоро він прибув, то підійшов до Ісуса та й каже: Учителю – і поцілував його. 46. А вони наклали на нього руки й схопили його. 47. Один же з тих, що там були, витяг меч, вдарив слугу первосвященика й відтяв йому вухо. 48. Тоді Ісус, звернувшись до них, сказав їм: “Немов на розбійника ви вийшли з мечами та киями, щоб мене спіймати. 49. Щодня був я між вами, навчаючи у храмі, і ви мене не схопили. Та це – щоб збулося Писання.” 50. Тоді всі, лишивши його, повтікали. 51. Якийсь же юнак, загорнений в одне лиш покривало, йшов за ним. Його схопили, 52. тож він, покинувши покривало, втік від них нагий. 53. І повели Ісуса до первосвященика; і зібрались усі первосвященики, старші та книжники. 54. Петро ж ішов слідом за ним здалека аж усередину до двору первосвященика і, сівши з слугами, грівся при ватрі. 55. Первосвященики ж і вся рада шукали свідчення на Ісуса, щоб його вбити, та не знаходили. 56. Багато бо свідчило неправдиво проти нього, але свідчення їхні не були згідні. 57. А деякі, підвівшись, так свідчили проти нього ложно: 58. “Ми чули, як він говорив: Зруйную храм цей рукотворний і за три дні збудую інший, нерукотворний.” 59. Та й це їхнє свідчення не було однозгідне. 60. Тоді первосвященик, уставши посередині, спитав Ісуса, мовивши: “Не відказуєш нічого, коли оці свідчать проти тебе?” 61. Та він мовчав і нічого не відповідав. Знову спитав його первосвященик і каже йому: “Чи ти єси Христос, Син Благословенного?” 62. “Я є, – відповів Ісус, – і побачите Сина Чоловічого, який сидітиме праворуч Всемогутнього та йтиме по хмарах небесних.” 63. Отож первосвященик роздер свою одежу й каже: “Навіщо нам іще свідків? 64. Ви чули богохульство! Як вам здається?” І всі вони присудили, що смерти він гідний. 65. Тож деякі стали плювати на нього, закривати йому лице й били його по щоках та приказували: “Пророкуй!” А й слуги били його по обличчі. 66. Коли Петро був унизу на подвір’ї, приходить одна з служниць первосвященика 67. і, побачивши Петра, що грівся, придивилась до нього та й каже: “А й ти був з Ісусом Назарянином.” 68. Та він відрікся, кажучи: “Не знаю і не розумію, що ти таке кажеш.” Та й вийшов геть на переддвір’я, – а півень і заспівав! 69. Служниця ж, побачивши його знову, почала говорити тим, що там стояли: “Цей з їхніх.” 70. Та він відрікся знову. І трохи згодом ті, що там стояли, сказали до Петра: “Ти й справді з їхніх, бо ти галилеянин.” 71. Він же став клястися і божитися, мовляв, не знаю цього чоловіка, про якого кажете. 72. І тієї ж миті півень заспівав удруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив до нього: “Перше ніж півень заспіває двічі, – тричі мене відречешся.” Та й заридав гірко. 1. З самого ранку первосвященики вчинили нараду із старшими та книжниками – увесь синедріон. Зв’язавши ж Ісуса, вони повели та й видали його Пилатові.

Апостол
1 Кор. 12, 7 – 11.

7. Кожному дається виявлення Духа на спільну користь. 8. Одному бо дається через Духа слово мудрости; іншому, згідно з тим самим Духом, слово знання; 9. іншому віра у тім самім Дусі; іншому дар зцілення у тім єдинім Дусі; 10. іншому сила творити чуда; іншому дар пророкування; іншому розпізнавання духів, іншому різні мови, іншому ж тлумачення мов. 11. А все це чинить один і той же Дух, що розподілює кожному, як він хоче.

Євангеліє
Йо. 10, 9 – 16

9. Я – двері. Хто ввійде крізь мене – спасеться. Увійде він, вийде -і знайде пасовисько! 10. Не приходить злодій, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя – щоб достоту мали. 11. Я – добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе. 12. Наймит, що не є пастир, якому вівці не належать, – бачить вовка, що надходить, та й полишає вівці і біжить геть. А вовк хапає їх і розполохує. 13. Бо він – наймит і не турбується вівцями. 14. Я ж – добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають. 15. Як Отець мій мене знає, і я знаю Отця, і життя своє кладу я за моїх овець. 16. Ще й інші вівці я маю, що не з цієї кошари. Я і їх мушу привести, і вчують вони мій голос, – і буде одне стадо й один пастир!