Греко-католицький календар
Похід із чесним Древом чесного і животворящого Хреста.
Свв. сімох мучч. Макавеїв, і матері їх Соломії, і старця Єлеазара
Апостол
Рим 13, 1-10
1 Кожна людина нехай кориться вищій владі, бо немає влади, яка не була б від Бога, а чинні [влади] встановлені Богом. 2 Хто противиться владі, противиться Божій постанові; хто противиться — накликає на себе осуд. 3 Правителі страшні не для добрих діл, а для злих. Хочеш не боятися влади? Роби добро — і матимеш від неї похвалу. 4 Правитель — Божий слуга, він тобі на добро. А якщо зло робиш, бійся, бо не даремно він носить меч. Він є Божим слугою, який відплачує покаранням тому, хто чинить зло. 5 Йому треба коритися не тільки з огляду на його гнів, а й заради власної совісті. 6 Тому ви й податки платите, бо вони — слуги Божі, які саме за цим і стежать. 7 Віддавайте всім належне: кому податок — податок, кому мито — мито, кому страх — страх, кому пошану — пошану. 8 Нікому нічого не будьте винні, за винятком любові одне до одного. Адже хто любить іншого, той виконав Закон.9 Оскільки: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не пожадай… та будь-яка інша заповідь міститься в цьому вислові: Люби ближнього свого, як самого себе! 10 Любов не чинить ближньому зла, тож любов – це виконання Закону.
Євангеліє
Мт 12, 30-37
30 Хто не зі Мною, той проти Мене, і хто зі Мною не збирає, той розкидає. 31 Тому кажу вам, що кожний гріх і кожна хула будуть прощені людям, але хула на Духа не буде прощена. 32 І коли хто скаже слово проти Сина Людського, проститься йому, а хто скаже проти Духа Святого, не проститься йому ні в цьому віці, ні в майбутньому. 33 Виростіть добре дерево, то й плід його добрий, а виростіть погане дерево, то й плід його поганий, бо дерево пізнається по плодах. 34 Роде гадючий, як ви можете добре говорити, будучи злими? Адже чим переповнене серце, те промовляють уста. 35 Добра людина з доброго скарбу виносить добро, а погана людина зі злого скарбу виносить зло. 36 Кажу ж вам, що за кожне пусте слово, яке люди скажуть, відповідатимуть судного дня, 37 бо за словами своїми будеш виправданий, і за словами своїми будеш осуджений».
Хреста:
Апостол
1 Кор 1, 18 – 2, 2
18 Браття, слово про хрест є безумством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це – Божа сила. 19 Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних відкину! 20 Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на безумство? 21 Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій премудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством проповіді. 22 Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості. 23 Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв – це спокуса, а для греків — безумство. 24 А саме для покликаних — і юдеїв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість. 25 Адже «немудре» Боже є розумнішим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського. 26 Гляньте, брати, на ваше покликання: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато шляхетних. 27 Але Бог вибрав немудре світу, щоби засоромити премудрих, і Бог вибрав немічне світу, щоби засоромити сильних; 28 Бог вибрав понижене у світі, погорджене і неіснуюче, щоби позбавити сили існуюче, 29 щоби жодне тіло не хвалилося перед Богом. 30 Від Нього ж і ви є в Христі Ісусі, який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням, 31 щоби збулося написане: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!
1 І я, брати, коли прийшов до вас, не прийшов звіщати вам Божу таємницю вишуканими словами й мудрістю, 2 бо я вважав за правильне не знати серед вас нічого, крім Ісуса Христа, і то розп’ятого.
Євангеліє
Йо 19, 6-11; 13-20; 25-28; 30-35
6 Коли Його побачили первосвященики й слуги, то закричали, гукаючи: Розіпни, розіпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть і розіпніть Його ви, бо я не знаходжу в Ньому провини. 7 Юдеї відповіли йому: Ми маємо Закон, і за Законом Він повинен померти, бо видає себе за Божого Сина! 8 Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався. 9 Ще раз зайшов у преторій і каже Ісусові: Звідки Ти? Ісус не дав йому відповіді. 10 Каже Йому Пилат: Чому до мене не говориш? Хіба не знаєш, що маю владу Тебе відпустити і маю владу розіп’яти Тебе? 11 Ісус йому відповів: Не мав би ти жодної влади наді Мною, якби не була вона тобі дана з висоти. Тому той, хто Мене видав тобі, має більший гріх.
13 Почувши це слово, Пилат вивів Ісуса у двір, сів на місце судді, що зветься літостротон, — єврейською мовою: гаввата. 14 Була ж п’ятниця перед Пасхою, близько шостої години. Він каже юдеям: Ось ваш Цар! 15 Тоді вони зчинили галас: Візьми, візьми та розіпни Його! Пилат їх запитує: Вашого Царя розіп’яти? Та первосвященики відповіли: Ми не маємо царя, крім кесаря! 16 І тоді він видав Його їм на розп’яття. Ісуса взяли [й повели]. 17 Несучи свій хрест, Він вийшов на місце, яке називається Череповище, — єврейською мовою: Голгофа, 18 де розіп’яли Його, і з Ним двох інших: з одного та з другого боку, а Ісуса — посередині. 19 Пилат зробив напис і помістив на хресті. Було написано: Ісус Назарянин, Цар юдеїв! 20 Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де розіп’яли Ісуса, було поблизу міста, написано ж було по-єврейськи, по-грецьки і по-латинськи.
25 Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова і Марія Магдалина. 26 Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до [своєї] матері: Жінко, ось твій син! 27 Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! І відтоді взяв її учень до себе. 28 Після цього, знаючи, що все вже завершилося, каже Ісус, аби збулося Писання: Прагну!
30 Спробувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося! І схиливши голову, віддав духа. 31 Оскільки була п’ятниця, то юдеї, щоб не залишилися на хресті тіла в суботу, тому що був великий день тієї суботи, просили Пилата, аби перебили їхні голінки й забрали. 32 Тож воїни прийшли і перебили голінки першому й другому, розп’ятому з Ним. 33 Підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже помер, і не стали перебивати Йому голінок. 34 Але один з воїнів списом проколов Йому бік, і тут же витекли кров та вода. 35 А той, хто бачив, засвідчив, — і правдиве його свідчення. Він знає, що каже правду, щоб і ви повірили.