Греко-католицький календар:
Прор. Захарії, батька св. Йоана Христ.
Апостол
Еф. 2, 19-3, 7.
19. Отже ж ви більше не чужинці і не приходні, а співгромадяни святих і домашні Божі, 20. побудовані на підвалині апостолів і пророків, де наріжним каменем – сам Ісус Христос. 21. На ньому вся будівля, міцно споєна, росте святим храмом у Господі; 22. на ньому ви теж будуєтеся разом на житло Бога в Дусі. 1. Ось чому я, Павло, – в’язень Христа Ісуса за вас, поган. 2. Думаю, що ви чули про ту спасенну ухвалу Божої ласки, яку він дав мені для вас, 3. тобто, що він дав об’явленням мені знати тайну, як то я описав вам коротко. 4. Коли ви це перечитаєте, зможете збагнути, яке я маю розуміння тієї Христової тайни. 5. Вона бо не була відкрита синам людським у минулих поколіннях, як то вона тепер відкрита через Духа святим апостолам його і пророкам, 6. а саме: що погани мають доступ до такої самої спадщини, і вони члени того самого тіла й мають участь у тій самій обітниці в Христі Ісусі, через Євангелію. 7. Я став її слугою за даром благодаті, що нею Бог наділив мене чином своєї сили.
Євангеліє
Мк. 11, 11-23.
11. І ввійшов у Єрусалим, у храм, і оглянув усе, а що було вже пізно, то вийшов з дванадцятьма у Витанію. 12. Наступного дня, коли вони виходили з Витанії, зголоднів. 13. Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не знайде чогось на ній, та, підійшовши до неї, окрім листя, не знайшов нічого, бо ще не була пора смоков. 14. І озвавшися, промовив до неї: “Нехай ніхто повіки не споживає плоду з тебе!” А учні його чули це. 15. І приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус взявся виганяти тих, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів, 16. а й не дозволив, щоб хтось будь-що переносив через храм. 17. Навчав він їх і казав їм: “Хіба не написано: Дім мій домом молитви назоветься для усіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників!” 18. Почули це первосвященики й книжники та й шукали, як його погубити, але боялися його, бо ввесь народ подивляв його повчання. 19. Увечері ж вийшов поза місто. 20. Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня. 21. Тоді Петро, згадавши, каже йому: “Учителю, дивися, смоковниця, що ти прокляв, усохла.” 22. Ісус же у відповідь сказав їм: “Майте віру в Бога. 23. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, – то буде йому так.