Літургійні читання на 21 листопада (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Собор святого архистратига Михаїла 
й інших безплотних сил

Апостол
Гал 6, 11-18

11 Браття, погляньте, якими великими літе­ра­ми написав я вам своєю рукою! 12 Ті, хто бажає хвалитися ті­лом, змушують вас обрізатися, щоб не бути переслідуваними за хрест Христа. 13 Адже ті, хто обрізується, самі За­ко­ну не дотримують, але бажають, щоб ви були обрі­зані, аби хвалитися вашим тілом. 14 А я не став би хвалитися нічим іншим, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене розп’ятий світ, а я — для світу. 15 Адже [в Ісусі Христі] не має зна­чен­ня ні обрізання, ні необрізання, але нове творіння. 16 І на всіх, хто буде дотри­мува­тися цього правила, нехай на них і на Божому Ізрáїлі спочине мир і милість.
17 Зрештою, хай ніхто не завдає мені труднощів, бо я ношу на моєму тілі рани [Господа] Ісуса.
18 Благодать Господа нашого Ісу­са Христа з вашим духом, брати! Амінь.

Євангеліє
Лк 16, 19-31

19 Господь сказав приьтчу: Один чоловік був багатий, о­дя­гався в багряницю та вісон і роз­кішно бенкетував щодня. 20 А другий — бідний, на ім’я Ла­зар, лежав перед його ворітьми у стру­пах 21 і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого; приходили пси й лизали його рани. 22 Сталося, що бідний помер, і від­несли його ангели на лоно Авраа­ма; помер же й багатий, і його похо­вали. 23 І, терплячи муки аду, він звів свої очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні, 24 й закричав, гукаючи: “Батьку Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, щоби змочив кінчик свого пальця у воді й охолодив мій язик, бо мучуся в цьому полум’ї”. 25 Та Авраам промовив: “Сину, згадай, як ти одержував своє добро за свого життя, а Лазар — одне ли­хо. А тепер він тут втішається, ти ж — мучишся. 26 І крім усього цього, між нами й ва­ми лежить велика безодня, щоб ті, які бажають перейти звідси до вас, не змогли, і щоби звідти до нас не пе­ре ходили”. 27 Той же відказав: “Благаю тебе, бать­ку, пошли його до дому мого батька, 28 бо маю п’ятьох братів, нехай за­свідчить їм, щоб і вони не прийшли на це місце страждання”. 29 Та Авраам відповів: “Вони мають Мойсея та пророків: хай їх слу­хають”. 30 А той продовжував: “Ні, батьку Авра­а­­ме, коли ж хто з мертвих прийде до них, то покаються” 31 Він же сказав йому: “Якщо Мой­­­­сея і пророків не слухають, навіть якби хто з мертвих вос­крес, не повірять.

Собору:

Апостол
Євр 2, 2-10

2 Браття,  якщо слово, сказане анге­ла­ми, було непохитним, і кож­ний пе­реступ та непослух о­тримали спра­ведливу відплату, 3 то як ми уникнемо її, коли знех­туємо таким великим спа­сін­ням? Воно мало початок у проповіді Гос­пода і було підтверджене нам тими, хто почув. 4 А Бог свідчив ознаками і чу­де­сами, різноманітними про­я­ва­ми сили і дарами Святого Духа згідно зі своєю волею. 5 Адже не ангелам Він підпо­ряд­ку­вав майбутній світ, про який го­во­римо. 6 А дехто засвідчив десь, кажучи: Хто така людина, що пам’ятаєш про неї, або людський син, що наві­ду­єшся до нього? 7 Ти зробив її дещо меншою від ангелів, Ти увінчав її славою і честю; 8 все підкорив Ти під її ноги. Ко­ли ж підпорядкував їй усе, то не зали­шив нічого, що було б їй не підпо­рядковане. Однак тепер ще не бачимо, щоб їй усе було підпоряд­коване. 9 А бачимо Ісуса, який, через те, що витерпів смерть, був увінчаний славою і честю. Він став дещо мен­шим за ангелів, щоби за Божою бла­го­даттю зазнати за всіх смерть. 10 Оскільки так і мало бути, щоб Той, задля якого все і через якого все, хто привів багатьох синів до слави, — Того, хто є Першопричиною їх­ньо­го спасіння, через страждан­ня зро­бити завершеним.

Євангеліє
Лк 10, 16-21

16 Господь сказав своїм учням: «Хто слухає вас, — той Мене слу­­хає, а хто гордує вами, Мною гордує; хто ж гордує Мною, гордує Тим, хто послав Мене».
17 Повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: «Господи, навіть біси коряться нам через Твоє Ім’я!» 18 А Він сказав їм: «Бачив Я сатану, який, наче блискавка, з неба впав. 19 Ось дав Я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, — і ніщо вам не пошкодить. 20 Однак не радійте з того, що вам підкоряються духи, але радій­те, що імена ваші записані на небе­сах».
21 Тієї години Ісус звеселився Свя­тим Духом і сказав: «Про­слав­ляю Те­бе, Отче, Господи неба й землі, бо при­ховав Ти це від премудрих та ро­зум­них і відкрив це немов­лятам. Так, Отче, бо так було Тобі до впо­до­­би».

Біблійні роздуми