О Маріє, Мати Ісуса Христа, Чоловіка скорбот страждальна Матір! Коли Бог вибрав Тебе, щоб Ти стала Богородицею, а Ти виразила свою готовність до служіння, Ти погодилась і на те, щоб з Ісусом, Сином Твоїм, розділити чашу страждання.
Від слів Симеона, що прорік пророцтво про меч, який проб’є душу Твою, через смуток вигнання і просте життя в Назареті, від перших грізних вісток про ворогів, що шукають смерті Твого Сина, і до останнього стояння Хресної дороги, коли Ти переживала під хрестом агонію і смерть Спасителя, і Його поховання, – Ти страждала, о Матір Пресвята, вносячи свою частку в спасіння людства. Дякуємо Тобі за це, о скорботна Матір. У Твоїх стражданнях, о страждальна Богоматір, Ти подала нам приклад того, як слід брати хрест своєї скорботи і нести його без нарікань і бунту, приймаючи волю Бога, який стражданнями очищує нас і удосконалює, даруючи уміння збирати заслуги і приносити подяку за своїх братів.
Навчай нас, Матір Скорботна, пізнавати волю Всемогутнього Бога, навчай нас бачити в Богові найкращого Отця, також і тоді, коли ми страждаємо.
Випроси для всіх, хто страждає фізично і духовно, необхідну їм благодать, щоб вони могли зрозуміти цінність людського страждання і виявити твердість у жертовній любові, в поєднанні зі Спасителем і Тобою, страждальною Богоматір’ю. Амінь.
З молитовника "Щоденно з Богом"