Роздуми над Словом Божим на понеділок І тижня Адвенту
«А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його, кажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає. Він говорить йому: Я прийду й уздоровлю його».
Маємо бути чуйними до Ісуса, бо можемо і пропустити, не помітити тієї хвилини, коли Ісус входить у мій «Капернаум», у моє життя, в ситуацію, в якій я саме перебуваю. Сотник відчув мить, коли міг підійти до Ісуса, зробив цей важливий крок для зустрічі з Ним. Не варто нехтувати своїм станом душі, треба попросити про допомогу. Власне, Господь, як завжди, робить перший крок до тебе, а потім ти підходиш до Нього зі своїми потребами.
Чого потребував сотник? Яка була його потреба?
«Господи, мій слуга лежить удома розслаблений і тяжко страждає».
Хто ж той мій слуга, що так тяжко страждає? Як щодо твоєї душі? Що можеш сказати про неї? Чи ти задоволений своїм життям, чи ти щасливий? Кожен день зустрічаєш із радістю, не зважаючи на погодні умови? Адже не тільки сонцю можна радіти — дощ і сніг також несуть певне заспокоєння і радість!
А може, постійно переживаєш апатію, депресію, роздратованість, небажання спілкуватися з людьми? Маєш лише одне бажання: сидіти вдома, сховавшись у своєму ліжку з почуттям безвиході й повного відчаю, ховаючись за екраном телебачення, комп’ютера?..
Такий стан душі веде до хвороби, деградації, смерті.
Власне, саме в такий час увіходить до твоєї кімнати Ісус, сідає поруч тебе і чекає на твоє рішення, твої дії. Бо без твого бажання щось змінити у своєму житті нічого не вийде. Можеш до кінця життя так депресувати; а можеш попросити про допомогу.
Якщо візьму і прочитаю кілька рядків Слова Божого, це мене надихне на якусь дію. Щодня по слову — і починаю бачити зміни в собі, з’являється бажання жити. У світі стільки прекрасного, я ще стільки маю встигнути зробити!
Слово Боже — це лист Бога до тебе, рядки, що пробуджують до життя, надихають, зцілюють, пробуджують творити, діяти, любити, не боятися, бути щасливим…
«Скажи лише Слово, і одужає душа моя!» Ліки для порятунку поряд, достатньо простягнути руку і взяти їх. Це і буде твоїм першим кроком до зцілення! Першим кроком до відносин з Ісусом…
Ілюстрація: Паоло Веронезе, Ісус і сотник, 1588