Греко-католицький календар
Переставлення преп. Теодосія, ігумена монастиря Печерського, спільного життя засновника
Свв. мучч. Тимотея й Маври
З дня:
Апостол
Ді 5, 21-33
21 Почувши це, вони пішли вдосвіта до храму й навчали. Тим часом первосвященик і ті, котрі з ним, прийшовши, скликали синедріон, усіх старших з-поміж синів Ізрáїля і послали до в’язниці, щоб їх привести. 22 Слуги пішли, та у в’язниці їх не знайшли. Повернувшись, сповістили, 23 кажучи, що в’язницю знайшли ретельно замкненою, з охороною, яка стояла перед дверима. Але відчинивши, всередині нікого не знайшли. 24 Коли почули ці слова [священник], начальник охорони храму та первосвященики, то дивувалися, як це все могло статися. 25 Тут прийшов хтось і сповістив їм, що мужі, яких вони посадили до в’язниці, перебувають у храмі, стоять і навчають народ. 26 Тоді начальник охорони пішов зі слугами, привів їх без застосування сили, бо боялися народу, щоб не побив їх камінням.
27 Привівши, вони поставили їх у синедріоні. І первосвященик запитав їх, 28 кажучи: Чи не з погрозою заборонили ми вам навчати в це Ім’я? А ви наповнили Єрусалим вашою наукою і хочете навести на нас кров цього Чоловіка? 29 Та Петро й апостоли у відповідь сказали: Потрібно більше слухатися Бога, ніж людей! 30 Бог батьків наших воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на дереві. 31 Бог підняв Його своєю правицею як Князя і Спасителя, щоби дати Ізрáїлеві покаяння і прощення гріхів. 32 І ми та Дух Святий, якого дав Бог тим, хто кориться Йому, є [Його] свідками щодо цих слів! 33 Почувши це, вони лютували і змовлялися їх убити.
Євангеліє
Йн 6, 14-27
14 Тоді люди, побачивши чудо, яке [Ісус] вчинив, говорили, що Він є справжній Пророк, який має прийти у світ. 15 А Ісус, знаючи, що вони мають намір прийти, взяти й проголосити Його Царем, відійшов знову сам на гору.
16 З настанням вечора Його учні спустилися до моря, 17 увійшли в човен і попливли на другий бік моря, до Капернаума. Уже стемніло, а Ісус ще не приходив до них; 18 море розхвилювалося, бо подув сильний вітер. 19 Коли вони пропливли десь двадцять п’ять чи тридцять стадій, то побачили, що Ісус іде по морю й наближається до човна, — і налякалися. 20 Він же каже їм: Це Я, не бійтеся! 21 Вони хотіли взяти Його до човна, а тим часом човен пристав до берега, куди вони прямували.
22 Наступного дня юрба, яка перебувала на другому боці моря, побачила, що іншого човна там не було, крім [того] одного, [до якого ввійшли Його учні], і що Ісус не входив до човна зі своїми учнями, а відправилися лише самі Його учні. 23 Тим часом з Тиверіади припливли інші човни поблизу того місця, де їли хліб після того, як Господь віддав хвалу. 24 Коли люди побачили, що там немає ні Ісуса, ні Його учнів, вони самі посідали в човни й попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса. 25 Коли знайшли Його на тому боці моря, сказали Йому: Равві, коли Ти прибув сюди?
26 У відповідь Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудеса, але тому, що їли хліб і наситилися. 27 Не працюйте для поживи, яка гине, але для поживи, яка залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо Його призначив Бог Отець!
Преподобного:
Апостол
Євр 13, 7-16
7 Згадуйте ваших наставників, які проповідували вам Боже Слово, і, дивлячись на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. 8 Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той самий!
9 Не піддавайтеся різним чужим вченням. Адже добре підкріпляти серця благодаттю, а не стравами, від чого не отримали користі ті, які так живуть. 10 Маємо жертовника, з якого не мають права їсти ті, які служать наметові.
11 Адже тіла тих тварин, кров яких за гріх первосвященник вносить до Святого, спалюються поза табором. 12 Тому й Ісус, щоб освятити народ своєю кров’ю, постраждав поза брамою. 13 Тож виходьмо до Нього поза табір, несучи Його наругу, 14 бо ми не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього. 15 Отже, через Нього завжди приносьмо жертву хвали Богові, тобто плід уст, що прославляють Його Ім’я. 16 Не забувайте про доброчинність і спілкування, бо такі жертви до вподоби Богові.
Євангеліє
Мт 11, 27-30
27 Все передав Мені Мій Отець, і ніхто не знає Сина, тільки Отець; ані Отця ніхто не знає, лише Син — і той, кому тільки бажає Син відкрити.
28 Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, — і Я облегшу вас! 29 Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, — і знайдете спокій своїм душам. 30 Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий».