Літургійні читання на 13 липня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Неділя 5-та по Зісланні Святого Духа. Отців шести вселенських соборів.
Собор св. архангела Гавриїла. 
Преп. Стефана, Савваїта. 
Св. Юліяна, єп. Кеноманійського

З дня:

Апостол
Рим 10, 1-10

1 Брати, бажання мого серця і молитва до Бога — [за Ізрáїль] на спасіння. 2 Свідчу їм, що вони мають Божу ревність, але не розумну. 3 Оскільки не розуміючи Божої пра­вед­ності й силкуючись встановити власну праведність, вони не підко­рилися Божій праведності. 4 Завершення Закону — Христос: для оправдання кожного, хто вірує.
5 Мойсей пише про ту пра­вед­ність, що від Закону: людина, яка ви­конуватиме його, буде ним жити. 6 А про праведність, що з віри, говорить так: Не кажи у своєму сер­ці: Хто ж підніметься на небо? — це зна­чить — звести Христа додолу; 7 або: Хто ж зійде в безодню? — це значить — Христа з мертвих під­няти. 8 А що каже [Писання]? — Бли­зь­ко до тебе слово, воно в твоїх устах і в твоєму серці, — тобто слово віри, яке проповідуємо. 9 Якщо визнаєш своїми устами Господа Ісуса й повіриш у своєму серці, що Бог підняв Його з мерт­вих, то спасешся. 10 Бо серцем віримо для пра­вед­ності, а устами визнаємо для спа­сіння.

Євангеліє
Мт 8, 28 – 9, 1

28 Коли Ісус прибув на той бік, у землю Гадаринську, зустріли Його два біснуваті, які вийшли з гроб­ниць; вони були дуже люті, так що ніхто не міг перейти тією дорогою. 29 І ось, вони закричали, гукаючи: «Що Тобі до нас, Сину Божий? Чи не прийшов Ти сюди, щоби пе­редчасно нас мучити?» 30 На віддалі від них паслося ве­ли­ке стадо свиней. 31 Біси попросили Його: «Якщо ви­ганяєш нас, то пошли нас у стадо сви­ней». 32 І сказав їм: «Ідіть!» Вони ж, ви­йшовши, увійшли у свиней. І ось, усе стадо кинулося з кручі в море й потонуло у воді. 33 А пастухи втекли і, прибігши до міста, сповістили про все і про біс­нуватих. 34 І ось усе місто вийшло на­зустріч Ісусові й, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні око­лиці.

1 Сівши в човен, Він переплив назад і прийшов до свого міста.

Отців:

Апостол
Євр 13, 7-16

7 Згадуйте ваших на­став­ни­ків, які проповідували вам Боже Слово, і, дивлячись на кінець їх­нього жит­тя, наслідуйте їхню віру. 8 Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той самий!
9 Не піддавайтеся різним чужим вченням. Адже добре підкріпляти сер­ця благодаттю, а не стравами, від чо­го не отримали користі ті, які так жи­вуть. 10 Маємо жертовника, з якого не мають права їсти ті, які служать на­метові.
11 Адже тіла тих тварин, кров яких за гріх первосвященник вносить до Святого, спалюються поза табором. 12 Тому й Ісус, щоб освятити на­род своєю кров’ю, постраждав по­за брамою. 13 Тож виходьмо до Нього поза табір, несучи Його наругу, 14 бо ми не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього. 15 Отже, через Нього завжди при­­­носьмо жертву хвали Богові, тобто плід уст, що прославляють Йо­­го Ім’я. 16 Не забувайте про добро­чин­ність і спілкування, бо такі жертви до вподоби Богові.

Євангеліє
Йн 17, 1-13

1 Після цих слів Ісус підвів очі до неба й сказав: Отче, прий­шов час. Прослав свого Сина, щоби [Твій] Син прославив Тебе. 2 Оскільки Ти дав Йому владу над усяким тілом, щоб усім тим, кого Ти дав Йому, Він дав їм вічне життя. 3 Вічне життя є те, щоби знали Те­бе, єдиного істинного Бога, і Того, ко­го Ти послав, — Ісуса Христа. 4 Я прославив Тебе на землі, за­вершив справу, яку Ти доручив Ме­ні виконати. 5 А тепер Ти прослав Мене, Отче, в себе тією славою, яку Я мав у Тебе ще перед тим, як світ постав.
6 Я виявив Твоє Ім’я людям, яких Ти Мені дав зі світу. Твої вони були, і Мені дав Ти їх, і вони зберегли Твоє слово. 7 Нині вони зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе. 8 Адже слова, які Ти Мені дав, Я пе­редав їм, і вони прийняли і справді зрозуміли, що Я вийшов від Тебе, повіривши, що Ти Мене послав. 9 Я за них благаю, — не за світ бла­­­гаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої; 10 і все Моє — Твоє, а Твоє — Моє; і Я прославився в них. 11 Я більше не є у світі, а вони у сві­­ті; Я ж іду до Тебе! Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я — тих, кого Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми.
12 Коли Я був з ними [у світі], Я оберігав їх у Твоє Ім’я, — тих, кого Ти Мені дав, — і Я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоби сповнилося Писання. 13 Нині ж до Тебе Я іду, і кажу про це у світі, щоб вони в собі мали пов­ноту Моєї радості.

Біблійні роздуми