Зерно проростає не зразу

Роздуми над Словом Божим на ІІІ неділю Адвенту, рік Б 

Бо як земля вирощує свої рослини і як город вирощує своє насіння, так Господь Бог виростить справедливість і хвалу перед усіма народами.

Бачимо, що Господь показує нам тотожність законів фізичного та духовного вимірів. Той самий порядок у творінні змушує рослини рости й насіння — проростати; він же такий самий у духовному вимірі, бо Господь — той самий, Він завжди незмінний. Якщо насіння за сприятливих умов обов’язково проросте, то Божа справедливість і хвала обов’язково проявлять себе. Діє той самий порядок, встановлений Творцем. Що з цього можу почерпнути я? Дзеркально — слідкуючи за фізичними законами, що діють у природі, я можу застосувати їх у своєму духовному житті.

Як саме проростання насінини може допомогти мені спасти свою душу? Подивимося спершу на властивості насіння. Дозріле насіння зазвичайне може проростиодразу ж. Упродовж одного-двох місяців, а в деяких рослин і 5-6 місяців, у насінні тривають процеси фізіологічного (післязбирального) дозрівання. Це відбувається під час проходження стану фізіологічного спокою (Вікіпедія). Переш ніж воно стане видимим, насіння проходить період спокою.На вигляд, нічого не відбувається; однак Бог продовжує діяти. Ми хочемо бачити Божу дію, Божу справедливість, Божу славу одразу, вимагаємо справедливості, хочемо, як пророк Єремія,«узріти відплату твою над ними, бо я на тебе звірився з моєю справою» (Єр 20, 12). Однак треба готуватися до періоду відносного спокою: терпіти, надіятись, молитись, та головне — створювати гідні умови, щоб Божа справедливість і слава проросли. Від мене залежить тільки створення таких умов, а Господь не забариться. Треба просто знати, як саме Він діє, чекати, не втрачати надії.