Греко-католицький календар
Перенесення з Едеси до Царгороду Нерукотворного образу Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, названого Святим обрусом.
Муч. Діомида
З дня:
Апостол
Рим 15, 30-33
30 Благаю вас, брати, нашим Господом Ісусом Христом і любов’ю Духа, — разом зі мною ревно перебувайте в молитвах за мене до Бога, 31 щоб визволитися мені від невірних у Юдеї і щоб моє служіння в Єрусалимі було прийнятне святим; 32 щоби з Божої волі з радістю прийти до вас і відпочити з вами.
33 Бог миру нехай буде з усіма вами! Амінь.
Євангеліє
Мт 17, 24 – 18, 4
24 Коли вони прибули в Капернаум, наблизилися збирачі дидрахм до Петра і запитали: «А ваш Учитель заплатить дидрахму?» 25 Він відповідає: «Так». А коли увійшов до хати, випередив його Ісус, промовивши: «Як тобі здається, Симоне, з кого земні царі беруть данину чи податок: зі своїх синів чи з чужих?» 26 Коли той відповів: «Із чужих», — то Ісус сказав йому: «Отже, сини вільні. 27 Але, щоб ми не спокусили їх, піди до моря, закинь вудку, візьми рибу, яка першою попадеться, і, відкривши їй рота, знайдеш статир; візьми його і дай їм за Мене та за себе».
1 На той час підійшли до Ісуса учні й кажуть: «То хто найбільший у Царстві Небесному?» 2 Ісус покликав дитину, поставив її серед них 3 і сказав: «Воістину кажу вам: якщо не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне. 4 Отже, хто умалиться, як ця дитина, той буде найбільшим у Царстві Небесному.
Образу:
Апостол
Кол 1, 12-18
12 Дякуймо Отцеві, який знайшов нас гідними частки у спадщині святих у світлі. 13 Він визволив нас від влади темряви та переніс до Царства свого улюбленого Сина, 14 в якому маємо викуплення [Його кров’ю], прощення гріхів. 15 Він — образ невидимого Бога, первородний усього творіння. 16 В Ньому створене все, що на небі й на землі, — видиме й невидиме, — чи престоли, чи панування, чи начала, чи влади, — все через Нього і для Нього створене. 17 Він — раніш усього, і все існує в Ньому. 18 Він є Головою тіла – Церкви. Він – початок, первонароджений з мертвих, щоб у всьому Він мав першість.
Євангеліє
Лк 9, 51-56; 10, 22-24
51 І сталося, що коли наближалися дні Його відходу, Ісус твердо постановив іти в Єрусалим. 52 І Він послав вісників перед cобою. І, вирушивши, вони прибули до самарійського села, щоби приготувати Йому. 53 А ті не прийняли Його, бо Він мав вигляд того, хто йде до Єрусалима. 54 І, побачивши це, учні Яків та Йоан сказали: «Господи, хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і знищив їх?» 55 Та, повернувшись до них, Він заборонив їм. 56 І вони пішли до іншого села.
22 Усе передав Мені Мій Отець; і ніхто не знає, хто Син, один тільки Отець; і хто Отець, — один тільки Син, — і кому Син захоче відкрити».
23 Звернувшись до учнів наодинці, Він сказав: «Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите. 24 Кажу вам, що численні пророки й царі бажали бачити те, що ви бачите, але не побачили, і почути те, що ви чуєте, але не почули».