Літургійні читання на 13 липня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Собор свв. славних і всехвальних дванадцяти апостолів

Апостол
Рим 10, 11 – 11, 2

11 Писання каже: Кожний, хто вірить у Нього, не буде засо­ром­ле­ний! 12 Нема різниці між юдеєм і гре­ком, бо один Бог для всіх — щед­рий для всіх, хто кличе Його. 13 Бо кожний, хто тільки при­кличе Господнє Ім’я, буде спа­сен­ний. 14 Але як прикликатимуть Того, в кого не повірили? І як повірять у То­го, про кого не чули? І як почу­ють без проповідника? 15 А як можуть проповідувати, як­що не будуть послані? Так, як написано: Які гарні ноги в благо­вісників [миру, у благовісників] добра! 16 Але не всі послухалися Єван­гелія! Ісая каже: Господи, хто ж по­ві­рив тому, що почув від нас? 17 Тому віра — від слухання, а слу­­­хання — через Слово Христа. 18 Але я кажу: Хіба вони не чули? Адже по всій землі понеслася їхня вістка, і їхні слова — до кінців світу! 19 І ще кажу: Хіба Ізраїль не знав? Першим говорить Мойсей: Я про­буджу у вас ревнощі «не на­родом», — народом нерозумним ви­кли­чу у вас обурення! 20 Ісая сміливо каже: Знайшли Мене ті, які Мене не шукали; від­крився Я тим, які про Мене не роз­питу­ва­ли. 21 А до Ізраїля говорить: Весь день простягав Я свої руки до на­ро­ду непокірного, який Мені супе­ре­чить.

1 Отже, я запитую: Хіба відки­нув Бог свій народ? Зовсім ні! Адже і я ізраїльтянин — з на­щад­ків Авраама, з Веніяминового пле­мені. 2 Не відкинув Бог свого народу, який Він наперед знав. Хіба не знаєте, що Писання каже про Іл­лю, коли він скаржиться Богові на Ізраїль:

Євангеліє
Мт 11, 16-20

16 З ким Мені порівняти цей рід? Він подібний до дітей, які сидять на майданах і гукають до інших, 17 кажучи: “Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали; ми голо­си­ли, та ви не ридали”. 18 Бо прийшов Йоан, який не їсть, не п’є, а вони кажуть: “Біса має!” 19 Прийшов Син Людський, який їсть і п’є, а вони кажуть: “Ось ця лю­ди­­на ненажера і п’яниця, друг мит­ників та грішників”. Тож виправ­далася премудрість власними ді­лами». 20 Тоді почав Ісус докоряти міс­там, у яких сталося найбільше Його чудес, за те, що вони не пока­ялися:

Апостолів:

Апостол
1 Кор 4, 9-16

9 Але я вважаю, що Бог поста­вив нас, апостолів, останніми, наче при­речених на смерть, адже ми стали ви­довищем для світу, для ангелів і для людей. 10 Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті. 11 Навіть тепер ми голодні та спраг­лі, голі й биті; ми тиняємося, 12 трудимося, працюючи влас­ними руками. Коли нас обража­ють, ми благословляємо, коли пере­слі­ду­ють — терпимо, 13 коли лають — молимося; ми ста­ли, наче сміття для світу, як по­кидьки для всіх аж досі. 14 Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю як своїх любих дітей. 15 Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі. 16 Тож благаю я вас: наслідуйте ме­­не, [як і я — Христа].

Євангеліє
Мр 3, 13-19

13 Ісус вийшов на гору і закликав тих, кого сам хотів, і вони прийшли до Нього. 14 Він призначив дванадцятьох, яких назвав апостолами, аби були з Ним, і щоби посилати їх пропо­ві­ду­вати, 15 і щоб вони мали владу вига­ня­ти бісів. 16 Він призначив дванадцятьох і дав Симонові ім’я Петро, 17 а Якову Зеведеєвому та Йоанові, братові Якова, дав ім’я Воанер­гес, тобто сини грому; 18 і Андрія, і Филипа, і Варто­ло­мія, і Матея, і Тому, і Якова Алфеє­­вого, і Тадея, і Симона Кананіта, 19 і Юду Іскаріотського, який і ви­дав Його.

Біблійні роздуми