Літургійні читання на 3 жовтня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. свящмуч. Діонісія Ареопагіта

Апостол
Еф 4, 17-25

17 Усе це я кажу й свідчу в Гос­по­ді, щоб ви більше не були, як [ті] язич­ники, які ходять у марноті сво­го розуму, 18 маючи затьмарену свідомість, вони відчужені від Божого життя через їхнє не­знання, через зака­м’я­нілість їхніх сердець. 19 Вони стали нечутливими, під­далися розпусті, щоб у не­стрим­ності чинити всяку нечистоту. 20 Але ви не так пізнали Христа, 21 оскільки ви чули Його і в Нього навчилися, — адже істина в Ісусі, — 22 то треба, щоб ви відкинули стару людину з її попереднім спо­собом життя, яка зітліває в оман­ливих пожадливостях, 23 аби ваш розум оновлювався духом, 24 щоб ви зодягнулися в нову лю­ди­ну, створену за подобою Божою, у праведності та святості істини.
25 Тому, відкинувши неправду, кожний говоріть своєму ближ­ньо­му правду, бо ми є членами одне од­ного.

Євангеліє
Мр 12, 1-12

1 Ісус почав промовляти до них притчами. Один чоловік на­са­див виноградник, зробив ого­ро­жу, зладнав давильню, збудував башту і, передавши все винарям, від’їхав. 2 У певний час він послав раба до винарів узяти від винарів частину з врожаю виноградника. 3 А вони, схопивши його, побили й відіслали ні з чим. 4 І він знову послав до них іншого раба, — і цьому побили голову та зне­ва­жили. 5 І він послав ще одного, а того вони вбили. Отак і інших: деяких би­ли, інших убивали. 6 Ще мав він єдиного улюбленого сина. Нарешті він послав його до них, вважаючи: Мого сина вони пошанують! 7 Але ті винарі вирішили між со­бою: Це ж спадкоємець! Давайте йо­го вб’ємо — і спадщина буде на­ша! 8 І, схопивши, вони вбили його й викинули з виноградника. 9 Отже, що зробить господар ви­но­градника? — Він прийде і вигу­бить винарів, а виноградник від­дасть іншим.10 Хіба не читали ви цього Пи­сан­ня:
Камінь, що його відкинули бу­дів­ничі, наріжним каменем став! 11 Від Господа сталося це, і воно є дивним в очах наших!
12 І вони шукали нагоди Його схо­­пити, бо зрозуміли, що цю прит­чу сказав Він про них, але боялися юр­би. Тож, залишивши Його, віді­йшли.