Роздуми над Словом Божим на І неділю Адвенту, рік В
«Сонце затьмиться, місяць не дасть свого світла, зорі спадуть з неба, і сили небесні стрясуться. І тоді узріють Сина Чоловічого, що йтиме по хмарах з великою силою й славою» (Мк 13, 24-26; Мт 24, 29-30). Що це означає? Що за події? Чи йдеться про якусь космічну катастрофу, або про якесь вцілення комети чи астероїдів в Землю, що викличуть якийсь армагедон? Скоріш за все, про це тут не говориться. А тоді про що ж?
Сонце у Святому Письмі є символом Ісуса Христа. Згадаймо момент Преображення Господнього: «Обличчя Його засяяло, наче сонце» (Мт 17, 2). Місяць — символ Матері Божої (див. Одкр 12, 1). Не завжди місяць є поганим символом, який стосується відьом чи до злого духа. «Місяць» єврейською означає те ж саме, що «вибілення» — лабан, це символ очищення чогось. Місяць у цій апокаліптичній мові може символізувати або Церкву, або Матір Ісуса Христа.
Чому також Церкву? Отож одне з пояснень Отців Церкви каже: подібно як місяць не має власного світла, а тільки відбиває сонячне, — так і Церква світить світлом Христовим. Зірки тут — це апостоли. Книга Даниїла каже, що зірки це ті, що навчають інших справедливості. Жінка з 12 розділу Одкровення Йоана має голову, оточену вінцем із зірок, а це образ апостолів Церкви, які вчать світ справедливості Божої. Це ті, хто надають християнську духовну та моральну тональність світові. З цього короткого пророцтва випливає, що момент повернення Ісуса буде станом, коли Христа, і Церкву, і всіх святих ми відсилаємо десь у засвіти.
Здається, що лише тоді, коли людину вразить неможливість виходу з наслідків своїх грішних намислів і вчинків, тоді прибуває Христос. Прибуває Той, хто в змозі протягнути руку спасіння. У таку мить прибуває наш Господь. Час повернення Ісуса є часом, коли, буває, ми вже відійшли від Христа, так що блукаємо десь по манівцях. І не можемо зрозуміти, де ми є і ким ми є. Час, «коли місяць втратить блиск». Час, коли Церква втрачає для тебе своє світло. І навіть коли занепадає справжній культ Матері Божої. Сенс Церкви, Святих Таїнств притьмарюється тобі і не сприймається. І не буде зірок на небі — або ж не буде великих зірок. Не йдеться про зірок шоу-бізнесу, а про зірки Церкви. Не буде авторитетів, якихось особливих людей, які даватимуть мету, рух цілим спільнотам чи тобі особисто. Може, й будуть ті, хто головуватиме, хто будуть зверхниками, намісниками, — але це не буде хтось особливий.
Тоді приходить до тебе Господь Бог.