Роздуми над Божим Словом на середу I тижня Адвенту
Ісус піднявся на гору, з якої відкривалися гарні краєвиди на Галілейське озеро. Дуже вдале місце для проповіді і споглядання Божої краси. Власне, погляньмо детальніше на цю територію. Причиною утворення озера став розлом текотонічної плити і саме узбережжя водоймища є однією з найнижчих ділянок суші на землі. Йдеться про те, що гори, які оточують Галілейське озеро, є досить високі і це робота не з легких піднятися на узвишшя. У Писанні також сказано, що сила людей прийшла за Ним. Зі собою вони привели тих, кому найбільше потрібне було Боже зцілення: «кривих, калік, сліпих, німих та багатьох інших» (Мт 15, 30).
В українському перекладі Біблії сказано, що хворих та немічних клали до ніг Ісуса і Він їх оздоровлював. А оригінальне слово, яке вживається – έρριψαν – кидати вниз, скидати, розкидати. Щоб зрозуміти, чому ці люди були «кинуті», звернемося ще одного уривку від Матея, де також вживається це слово: «Побачивши ж юрби, Він змилосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені (кинуті — Прим. авт.), наче вівці, які не мають пастуха» ( Мт 9, 36). Вони були кинуті, розпорошені, палі, бо не мали Пастуха — бо Ісус займав не те місце в їхньому житті. І тут не обов’язково йдеться про людей, котрі насправді мають фізичні вади: скоріще святий Матей хотів наголосити на тому, що відсутність Бога приводить до падіння. Інше повчання, яке можна винести з цього уривку, це те, що часом нам потрібні інші віруючі люди, щоб допомогти нам прийти до Божого Престолу.
Так, ми всі благословенні, коли у нас вдома є їжа, тепло, електричне світло і всі здорові. Насправді, це дар Божий, про який Наш Отець Небесний дбає. Це показано у сьогоднішньому Євангелії: «А Ісус, покликавши своїх учнів, сказав: “Жаль Мені цих людей, бо вже три дні перебувають зі Мною і не мають що їсти. Не хочу відпустити їх голодними, щоби часом не ослабли в дорозі”» (Мт 15, 32). Не сказано, що люди просили в Нього їжі — Ісус сам подбав про неї. Ми часто сприймаємо нашу власність як належне, забуваючи про те, що отримали ми все з Божої волі. За все дякуємо Господеві: за хліб, одяг, здоров’я, житло, мир, друзів, родичів, близьких, спільноту, можливості робити добро та інші речі.
Ці три дні перебування з Богом на горі біля Галілейського моря нагадують святкування Пасхи. Щоб вберегти свій народ від втрати сили і падіння, Ісус, за посередництвом Святого Духа, дарує їм Хліб Живий (причастя). Таїнства нам потрібні, щоб не знесилитися у духовному житті. А той факт, що сім хлібів перетворилося на сім кошиків, свідчить, що Божа любов і милосердя є нескінченними.
фінансово.
Щиро дякуємо!
