Літургійні читання на 9 травня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. пророка Ісаї.
Св. муч. Христофора.
Перенесення мощів св. Миколая Чудотворця з Мир до міста Барі.

З дня:

Апостол
Ді 12, 1-11

1 На той час цар Ірод простягнув руки, щоби декому з Церк­ви за­по­ді­яти зло. 2 Він убив мечем Якова, брата Йоана. 3 А коли побачив, що це подо­ба­ється юдеям, задумав схопити й Пет­ра. Були тоді дні Опрісноків. 4 Він схопив його і посадив до в’язниці, передав чотирьом чет­вір­кам воїнів, щоб стерегли його, ба­жаючи вивести його до народу піс­ля Пасхи. 5 Отже, Петра стерегли у в’язни­ці. А ревна молитва за нього підій­ма­лася від Церкви до Бога. 6 Тієї ночі, коли Ірод мав його вивести, Петро спав між двома воїнами, скований двома залізними ланцю­гами, і вартові перед дверима сте­регли в’язницю. 7 І ось Господній ангел став перед ним, і світло засяяло в кімнаті. Штовх­нувши Петра в бік, він підвів його, кажучи: Швидко вставай! І залізні кайдани поспа­дали з його рук. 8 Ангел же сказав йому: Підпере­жи­ся і надінь своє взуття! Тож він зробив це. І каже йому: Одягнися у свій одяг і йди за мною! 9 Вийшовши, він попрямував за ним, не знаючи, чи те, що відбу­ва­єть­ся через ангела, є дійсністю, бо думав, що бачить видіння.
10 Минувши першу й другу сторожі, вони прийшли до залізної бра­ми, яка вела до міста, — вона сама собою їм відчинилася. Вийшовши, проминули одну вулицю, — і раптом ангел відступив від нього. 11 Отямившись, Петро сказав: Ни­ні твердо знаю, що Господь по­слав свого ангела і вирвав мене з рук Іро­да та від усього, чого сподівав­ся юдейський народ!

Євангеліє
Йо 8, 31-42

31 Тож промовив Ісус до тих юдеїв, які повірили в Нього: Якщо ви бу­де­те перебувати в Моєму слові, тоді справ­ді будете Моїми учнями 32 і пізнаєте істину, а істина вас віль­ними зробить! 33 Вони відповіли Йому: Ми є потом­ством Авраама і не були ні в кого й ніколи невільниками. То як же Ти кажеш, що станемо вільними? 34 Відповів їм Ісус: Знову й знову запевняю вас, що кожний, хто чи­нить гріх, є невільником гріха. 35 Але невільник не залишається в домі навіки; Син же залишається на­віки. 36 Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільні. 37 Знаю, що ви є потомством Авра­­ама, але прагнете Мене вбити, бо Моє слово не вміщається у вас. 38 Я кажу те, що побачив у [Мого] Отця, а ви чините те, що чули від [ва­­шого] батька. 39 У відповідь вони Йому сказали: Авраам наш батько! Каже їм Ісус: Якби ви були дітьми Авраама, ви чи­нили б діла Авраамові; 40 нині ж ви шукаєте вбити Мене — Людину, котра сказала вам істину, яку почула від Бога. Авраам такого не робив. 41 Ви робите діла вашого батька! Тоді вони сказали Йому: Ми наро­ди­лися не від перелюбу; маємо од­но­го Отця — Бога! 42 Сказав їм Ісус: Якби Бог був ва­шим Отцем, ви полюбили б Мене, бо Я від Бога вийшов і прийшов, — не сам від себе прий­шов, але Він Ме­не послав.

Св. Миколая:

Апостол
Євр 13, 17-21

17 Слухайтеся ваших наставни­ків, підкоряйтеся їм, тому що вони дба­ють про ваші душі, оскільки мають дати звіт. Хай же вони роблять це з ра­дістю, а не із зітханням, адже це для вас не корисне.
18 Моліться за нас, бо ми переко­нані, що маємо добре сумління, в усьому бажаючи поводитися чесно. 19 Особливо ж прошу робити це, щоб я швидше був поверне­ний вам.
20 А Бог миру, який кров’ю вічного Завіту підняв з мертвих Великого Па­с­тиря овець — Господа нашого Ісу­са, 21 нехай удосконалить вас у вся­кому доброму ділі, аби виконати Йо­­го волю, здійснюючи у вас усе, що Йому до вподоби, — через Ісуса Хри­ста, якому слава навіки-віків! Амінь.

Євангеліє
Лк 6, 17-23

17 Зійшовши, Він став з ними на рівному місці; також була велика юрба Його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалима, і з примор­ського Тира й Сидона, 18 які посходилися послухати Його й зцілитися від своїх недуг, а та­кож ті, хто страждав від нечистих духів, — і оздоровлялися. 19 І кожний з натовпу намагався доторкнутися до Нього, бо з Нього ви­­­хо­дила сила й оздоровляла всіх.
20 А Він, поглянувши на своїх учнів, почав говорити:
«Блаженні вбогі, бо ваше є Царство Боже.
21 Блаженні голодні тепер, тому що ви насититеся.
Блаженні ви, котрі пла­чете тепер, бо ви втішитеся.
22 Блаженні ви, коли люди нена­видітимуть вас, коли відлучать вас і ганьбитимуть, коли знеславлять ваше ім’я через Сина Людського.
23 Радійте того дня і веселіться, бо ось нагорода ваша велика на небі, адже так само чинили пророкам їхні батьки.