Літургійні читання на 6 жовтня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Зачаття чесного славного пророка,
Предтечі і Хрестителя Господнього Йоана

Апостол
Гал 6, 2-10

2 Браття, носіть тягарі один одного і таким чином виконаєте Закон Христа. 3 Бо коли хто думає, що він є ки­мось, будучи нічим, то сам себе обманює. 4 Нехай кожний випробовує своє діло, і тоді матиме похвалу тільки в собі, а не перед іншими. 5 Бо кожний нестиме власний тягар.
6 Той, хто навчається слова, нехай ді­литься всім добром із тим, хто його навчає. 7 Не обманюйтеся, — Бог осмія­ний бути не може. Бо що лише лю­дина посіє, те й пожне. 8 Адже хто сіє для свого тіла, — по­­жне від тіла тління, а хто сіє для духа, — пожне від Духа вічне життя. 9 Роблячи добро, не втрачаймо за­палу, бо свого часу пожнемо, як­що не ослабнемо. 10 Тому, поки маємо час, робімо добро всім, а найперше тим, які рідні у вірі.

Євангеліє
Мр 7, 14-24

14 Ісус, покликавши знову людей, ка­зав їм: Послухайте Мене всі та зро­зумійте. 15 Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і робило б її нечис­тою, але те, що виходить із неї, — те людину опоганює. 16 [Якщо хто має вуха, нехай слу­хає].
17 І коли від людей Він увійшов до оселі, то учні запитали Його про прит­чу. 18 А Він сказав їм: Невже й ви такі нездогадливі? Хіба не розумієте, що все, що ззовні, входить у людину, не може зробити її нечистою, 19 бо воно не йде до серця, а в шлу­­­нок, і потім виходить — так очи­щу­ється всяка їжа?
20 Він продовжував: Що виходить з людини, те її робить нечистою. 21 Адже зсередини, з людського сер­ця виходять злі думки, розпуста, крадіжки, вбивства, 22 перелюб, захланність, лукав­ство, обман, безсоромність, за­здрість, богозневага, гордощі, бе­зум­ство.23 Все це зло зсередини виходить і людину опоганює!
24 Вирушивши звідти, Він попря­мував у землі Тирські [і Сидонські]. І, ввійшовши в дім, Він хотів, щоб ніхто не довідався про Нього, але Він не зміг утаїтися.

Предтечі:

Апостол
Гал 4, 22-31

22 Браття,  написано, що Авраам мав двох синів — одного від рабині, а другого від вільної. 23 Але той, хто від рабині, наро­дився по-тілесному, а той, хто від віль­­ної, — згідно з обітницею. 24 Розуміти це потрібно образно, адже тут — два Завіти. Один із Сі­най­­ської гори: це Агар, яка наро­джує в раб­ство. 25 Агар означає гору Сінай в Ара­­вії та відповідає теперішньому Єру­салиму, який перебуває в рабстві разом зі своїми дітьми. 26 А горішній Єрусалим вільний; він є матір’ю для [всіх] нас. 27 Адже написано: Звеселися, не­плідна, яка не родила! Радій і викли­куй ти, яка не терпіла мук родів, бо на­багато більше дітей у покинутої, ніж у тієї, яка має чо­ло­віка! 28 Ви ж, брати, є дітьми обітниці — як Ісаак. 29 Але як тоді народжений за ті­лом переслідував народженого за ду­хом, так і тепер. 30 Та що каже Писання? – Про­же­ни рабиню та її сина, адже син ра­бині не буде спадкоємцем разом із сином вільної. 31 Отже, брати, ми є дітьми не рабині, а вільної!

Євангеліє
Лк 1, 5-25

5 В дні Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної чер­ги Авії, та його жінка з дочок Ааро­на, а ім’я її — Єлизавета. 6 Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови. 7 Та не мали вони дитини, бо Єли­завета була неплідна; обоє поста­рі­ли в днях своїх. 8 Одного разу, коли він за своєю ден­­ною чергою служив перед Бо­гом, 9 за звичаєм священства випало йому ввійти до Господнього храму, щоб кадити. 10 А весь народ під час кадіння мо­­лився знадвору. 11 І з’явився йому Господній ан­гел, який стояв праворуч кадильного жертовника. 12 Захарія, коли побачив, жах­нув­ся, його охопив страх. 13 Та ангел промовив до нього: «Не бійся, Захаріє, тому що мо­ли­т­­ва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета наро­дить тобі сина, і даси йому ім’я — Йоан. 14 І буде тобі радість та потіха, і ба­га­то хто зрадіє з його наро­джен­ня. 15 Бо він буде великий перед Гос­подом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Свя­тим ще з утроби своєї матері. 16 І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога; 17 і він ітиме перед Ним у дусі та си­лі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до мудрості праведних, щоби приго­тувати Господеві досконалий народ». 18 І промовив Захарія до ангела: «З чого я про це дізнаюся? Адже я ста­рий, та й дружина моя поста­рі­ла в днях своїх». 19 У відповідь ангел сказав йому: «Я Гавриїл, — той, хто стоїть перед Богом; ме­не послано говорити з тобою і бла­говістити тобі це. 20 І ось ти будеш мовчати і не змо­жеш говорити до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не по­вірив моїм словам, які спов­нять­ся сво­го часу!» 21 Люди чекали на Захарію і ди­ву­­валися, чому він затримувався в храмі. 22 Коли він вийшов, то не міг го­во­­рити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він гово­рив до них знаками й залишався німим. 23 І коли закінчилися дні його слу­­жіння, він пішов до свого дому. 24 А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять міся­ців, кажучи: 25 «Так мені вчинив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоби зняти мою ганьбу перед людьми».

Біблійні роздуми