Літургійні читання на 30 червня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Собор свв. славних і всехвальних дванадцяти апостолів.
Бл. свящмуч. Василія Величковського.

З дня:

Апостол
Рим 14, 9-18

9 Адже Христос тому і помер, і ожив, щоби панувати і над мерт­вими, і над живими. 10 Тож чому ти осуджуєш свого брата? Чому свого брата знева­жа­єш? Адже всі ми станемо перед Божим судом, 11 як написано: Я живу, — каже Гос­подь, — і схилиться переді Мною кожне коліно, і визнає Бога кожний язик!
12 Отже, кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові.
13 Так що вже не осуджуймо один одного, але радше судімо про те, щоб не ставити братові пере­шко­ди чи спокуси.
14 Я знаю і певний у Господі Ісусі, що немає нічого нечистого самого в собі; тільки тому, хто вважає щось не­чистим, — воно і є нечисте. 15 Бо якщо через їжу твій брат страждає, то ти вже не з любов’ю по­­водишся, — не губи своєю їжею то­го, за кого помер Христос. 16 Отже, нехай ваше добре не зневажається. 17 Адже Царство Боже — не їжа й не пиття, а праведність, мир і ра­дість у Свя­тому Дусі. 18 Хто цим служить Христові, той і Богові до вподоби, і людьми ша­нований.

Євангеліє
Мт 12, 14-16. 22-30

14 А фарисеї вийшли і вчинили про­ти Нього змову — як Його по­губити.
15 Ісус же, довідавшись про це, пі­шов звідти. За Ним пішло багато лю­дей, і Він оздоровив їх усіх, 16 але застеріг їх, щоб не вияв­ля­ли Його.
22 Тоді привели до Нього біс­ну­ватого: сліпого та німого, — і Він зці­лив його, так що сліпий і німий за­говорив і став бачити. 23 Дивувалися всі люди й говорили: «Чи не є це Син Давидів?» 24 Фарисеї ж, почувши це, сказа­ли: «Він виганяє бісів не інакше, як Вельзевулом, князем бісівським!»
25 А Ісус, знаючи їхні думки, ска­зав їм: «Кожне царство, що розді­ли­лося саме в собі, запустіє, і кожне мі­сто чи дім, що розділилися самі в со­бі, не встоять. 26 І коли сатана виганяє сатану, він сам у собі розділився. Як же всто­­­­їть його царство? 27 Коли Я Вельзевулом виганяю бісів, то ким тоді виганяють ваші сини? Тому вони будуть вам суддями. 28 Коли ж Я Божим Духом вига­няю бісів, то прийшло до вас Цар­ство Боже. 29 Або як може хтось увійти в дім сильного й пограбувати його май­но, коли раніше не зв’яже силь­ного? І лише тоді його дім пограбує. 30 Хто не зі Мною, той проти Мене, і хто зі Мною не збирає, той роз­кидає.

Апостолів:

Апостол
1 Кор 4, 9-16

9 Але я вважаю, що Бог поста­вив нас, апостолів, останніми, наче при­речених на смерть, адже ми стали ви­довищем для світу, для ангелів і для людей. 10 Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті. 11 Навіть тепер ми голодні та спраг­лі, голі й биті; ми тиняємося, 12 трудимося, працюючи влас­ними руками. Коли нас обража­ють, ми благословляємо, коли пере­слі­ду­ють — терпимо, 13 коли лають — молимося; ми ста­ли, наче сміття для світу, як по­кидьки для всіх аж досі.
14 Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю як своїх любих дітей. 15 Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі. 16 Тож благаю я вас: наслідуйте ме­­не, [як і я — Христа].

Євангеліє
Мр 3, 13-19

13 Ісус вийшов на гору і закликав тих, кого сам хотів, і вони прийшли до Нього. 14 Він призначив дванадцятьох, яких назвав апостолами, аби були з Ним, і щоби посилати їх пропо­ві­ду­вати, 15 і щоб вони мали владу вига­ня­ти бісів.
16 Він призначив дванадцятьох і дав Симонові ім’я Петро, 17 а Якову Зеведеєвому та Йоанові, братові Якова, дав ім’я Воанер­гес, тобто сини грому; 18 і Андрія, і Филипа, і Варто­ло­мія, і Матея, і Тому, і Якова Алфеє­­вого, і Тадея, і Симона Кананіта, 19 і Юду Іскаріотського, який і ви­дав Його.