Літургійні читання на 22 травня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Перенесення мощів св. Миколая Чудотворця з Мир до міста Барі.
Прор. Ісаї.
Муч. Христофора

Апостол
Ді 17, 1-15

1 Пройшовши Амфиполь і Апо­лонію, вони прийшли в Солунь, де була юдейська синагога. 2 За звичаєм Павло ввійшов до них і впродовж трьох субот дис­пу­тував з ними щодо Писання, 3 пояснюючи й доводячи, що Хри­­­стос мав постраждати й вос­крес­нути з мертвих і що Той Ісус, — яко­го я вам проповідую, — запевняв він, — є Хри­стос. 4 І деякі з них повірили й при­єд­налися до Павла та Сили — дуже багато побожних греків і чимало шля­хетних жінок. 5 Юдеї ж позаздрили і, зібравши з вулиць якихось негідних людей, учинили збіговисько та викликали безпорядок у місті. І, прийшовши до дому Ясона, шукали їх, щоб вивести до натовпу. 6 Та коли їх не знайшли, потягли Ясона і декого з братів до началь­ни­ків міста, вигукуючи: Це ті, які пе­ревернули світ і дійшли вже сюди! 7 Їх прийняв Ясон, а всі вони ді­ють всупереч наказам кесаря, ка­жу­чи, що є інший цар — Ісус! 8 Тож вони підбурили юрбу і на­чальників міста, які це слухали. 9 А ті, взявши запоруку від Ясона та інших, відпустили їх.
10 Брати негайно відіслали вночі Павла і Силу до Вереї. Прибувши, во­ни пішли до юдейської синагоги. 11 Ці були шляхетніші від тих, які в Солуні. Вони прийняли слово з усією ревністю, щодня дослі­джу­ю­чи Писання, чи так воно є. 12 Тож багато хто з них увіру­вав, і чимало з грецьких шляхетних жі­нок та чоловіків. 13 А як довідалися ті юдеї, які зі Со­­луня, що й у Вереї Павло про­по­відує Боже Слово, прибули і там під­бурювали та бунтували людей. 14 Тоді негайно брати відіслали Павла, щоб ішов аж до моря, а там за­лишилися Сила й Тимофій. 15 Ті, хто супроводжував Павла, провели його до Афін і, одержавши наказ для Сили й Тимофія, аби ті якомога швидше прийшли до нього, відбули.

Євангеліє
Йо 11, 47-57

47 Зібрали первосвященики й фарисеї раду і говорили: Що нам ро­бити? Адже Ця Людина робить багато чудес! 48 Якщо залишимо Його, то всі повірять у Нього; і прийдуть рим­ляни, і віднімуть у нас і храм, і на­род! 49 Один же з них, Каяфа, який був того року первосвящеником, ска­зав їм: Ви нічого не знаєте! 50 Хіба не розумієте, що краще для вас, щоб Одна Людина померла за народ, а не щоб увесь народ за­ги­нув? 51 Це він сказав не від себе, але, будучи того року первосвящени­ком, пророкував, що Ісус мав по­мер­ти за народ, — 52 і не тільки за народ, але щоб і розсіяних Божих дітей зібрати ра­зом.
53 Отже, з цього дня вони змовилися вби­ти Його.
54 Ісус більше не ходив відкрито між юдеями, але пішов звідти в край, що біля пустелі, до міста, яке на­­зивається Єфрем, і там зали­шався з учнями.
55 Наближалася юдейська Пасха, і багато людей з країни пішли в Єру­са­лим перед Пасхою, щоб очис­ти­тися. 56 Шукали тоді Ісуса і, стоячи в храмі, говорили між собою: Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято? 57 А первосвященники та фарисеї видали наказ: якщо хто довідається, де Він перебуває, щоби доніс, аби схо­пити Його.

Святого:

Апостол
Євр 13, 17-21

17 Слухайтеся ваших наставни­ків, підкоряйтеся їм, тому що вони дба­ють про ваші душі, оскільки мають дати звіт. Хай же вони роблять це з ра­дістю, а не із зітханням, адже це для вас не корисне.
18 Моліться за нас, бо ми переко­нані, що маємо добре сумління, в усьому бажаючи поводитися чесно. 19 Особливо ж прошу робити це, щоб я швидше був поверне­ний вам.
20 А Бог миру, який кров’ю вічного Завіту підняв з мертвих Великого Па­с­тиря овець — Господа нашого Ісу­са, 21 нехай удосконалить вас у вся­кому доброму ділі, аби виконати Йо­­го волю, здійснюючи у вас усе, що Йому до вподоби, — через Ісуса Хри­ста, якому слава навіки-віків! Амінь.

Євангеліє
Лк 6, 17-23

17 Зійшовши, Ісус став з ними на рівному місці; також була велика юрба Його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалима, і з примор­ського Тира й Сидона, 18 які посходилися послухати Його й зцілитися від своїх недуг, а та­кож ті, хто страждав від нечистих духів, — і оздоровлялися. 19 І кожний з натовпу намагався доторкнутися до Нього, бо з Нього ви­­­хо­дила сила й оздоровляла всіх.
20 А Він, поглянувши на своїх учнів, почав говорити: «Блаженні вбогі, бо ваше є Царство Боже. 21 Блаженні голодні тепер, тому що ви насититеся. Блаженні ви, котрі пла­чете тепер, бо ви втішитеся. 22 Блаженні ви, коли люди нена­видітимуть вас, коли відлучать вас і ганьбитимуть, коли знеславлять ваше ім’я через Сина Людського. 23 Радійте того дня і веселіться, бо ось нагорода ваша велика на небі, адже так само чинили пророкам їхні батьки.

Біблійні роздуми