Літургійні читання на 22 серпня (УГКЦ)

Греко-католицький календар

Апостол
2 Кор 5, 15-21

15 А Він помер за всіх, щоб ті, котрі живуть, більше не жили для са­мих себе, але для Того, хто за них по­мер і воскрес.
16 Тому ми відтепер нікого не зна­­­ємо за тілом. Хоч ми знали Хри­ста за тілом, але тепер більше не зна­­ємо. 17 Отже, хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, — ось постало [все] нове! 18 Все — від Бога, який при­ми­рив нас із Собою через Христа і дав нам служіння примирення. 19 Адже Бог у Христі примирив світ із Собою, не зараховуючи їм їхні переступи, і доручив нам слово примирення. 20 Отже, ми — посли від імені Хри­ста, і тому наче сам Бог про­сить через нас. Від Імені Христа бла­га­ємо: примиріться з Богом! 21 Того, хто не знав гріха, Він зро­­бив за нас гріхом, щоб ми в Ньо­му стали Божою праведністю.

Євангеліє
Мр 1, 16-22

16 А коли проходив біля Галі­лей­­ського моря, то побачив Симона й Ан­­дрія, Симонового брата, які за­ки­дали невід у море, оскільки були рибалками. 17 Тож сказав їм Ісус: Ідіть за Мною, і Я зроблю вас ловцями лю­дей. 18 І негайно, покинувши сіті, во­ни пішли за Ним. 19 А пройшовши дещо далі, Він побачив Якова Зеведеєвого та його брата Йоана, які були в човні та ла­го­­дили сіті, 20 і відразу покликав їх. Зали­шив­ши свого батька Зеведея в човні з наймитами, вони пішли за Ним.
21 І прийшли вони в Капернаум, і тут же в суботу, увійшовши в си­на­­гогу, Він почав навчати. 22 І дивувалися з Його вчення, тому що Він навчав їх як Той, хто має владу, а не як книжники.

Апостола:

Апостол
Ді 1, 12-17. 21-26

12 Тоді вони повернулися в Єру­салим з гори, званої Оливною, що не­далеко від Єрусалима, — на відстані ходи в суботу. 13 Прийшовши, вони ввійшли в горницю, де були Петро та Йоан, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вар­толомій та Матей, Яків Алфеїв та Си­мон Зилот і Юда Яковів. 14 Усі вони з жінками, з Марією, матір’ю Ісуса, та Його братами пе­ре­бували однодушно в молитві [й бла­ганні].
15 Тими ж днями Петро, ставши серед братів, а людей було бли­зь­ко ста двадцяти осіб, ска­зав: 16 Мужі, брати! Треба було, аби сповнилося Писання, яке провіщав Дух Святий устами Давида про Юду, котрий привів тих, які схо­пи­ли Ісуса, 17 бо він був зарахований до нас і отримав частку в цьому служінні.
21 Отже, треба, щоб один з тих мужів, який був з нами упродовж всьо­­го часу, коли Господь Ісус пере­бував і спілкувався з нами, — 22 почавши від хрещення Йоана і до дня, як Він вознісся від нас, — щоб разом із нами один з них був свід­ком Його воскресіння.
23 І поставили двох: Йосифа, якого називали Варсавою, котрий був прозваний Юстом, і Маттія, 24 та, помолившись, сказали: Ти, Господи, який знаєш серця всіх, по­ка­жи, кого з цих двох Ти вибрав 25 зайняти місце служіння і апос­тольства, замість Юди, який відпав, щоби піти на своє місце! 26 І кинули жереб. І випав жереб на Маттія, якого й зараховано до одинадцятьох апостолів.

Євангеліє
Лк 9, 1-6

1 А коли покликав Дванадцятьох, то дав Він їм силу і владу над усіма бісами та оздоровляти від хво­роб. 2 І послав Він їх проповідувати Боже Царство й оздоровляти не­ду­жих. 3 І сказав Він їм: «Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хлі­ба, ні грошей, ні двох одежин не май­те. 4 І в який лише дім увійдете, там залишайтеся й звідти відходьте. 5 А як хто не прийме вас, то, ви­ходячи з того міста, обтрусіть пил з ваших ніг — на свідчення проти них». 6 Розійшовшись, вони ходили по селах, звіщаючи Євангеліє та оздоровлюючи всюди.