Літургійні читання на 10 вересня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Свв. мучцц. Минодори, Митродори й Німфодори

Перед Воздвиженням:

Апостол
Гал 6, 11-18

11 Погляньте, якими великими літе­ра­ми написав я вам своєю рукою! 12 Ті, хто бажає хвалитися ті­лом, змушують вас обрізатися, щоб не бути переслідуваними за хрест Христа. 13 Адже ті, хто обрізується, самі За­ко­ну не дотримують, але бажають, щоб ви були обрі­зані, аби хвалитися вашим тілом. 14 А я не став би хвалитися нічим іншим, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене розп’ятий світ, а я — для світу. 15 Адже [в Ісусі Христі] не має зна­чен­ня ні обрізання, ні необрізання, але нове творіння. 16 І на всіх, хто буде дотри­мува­тися цього правила, нехай на них і на Божому Ізрáїлі спочине мир і милість.
17 Зрештою, хай ніхто не завдає мені труднощів, бо я ношу на моєму тілі рани [Господа] Ісуса.
18 Благодать Господа нашого Ісу­са Христа з вашим духом, брати! Амінь.

Євангеліє
Йо 3, 13-17

13 Ніхто не підіймався на небо, тільки Той, хто зійшов з неба: Син Людський, [який на небі]. 14 Як Мойсей підняв змія в пустелі, так має бути піднятий Син Люд­ський, 15 щоб кожний, хто вірить у Нього, [не загинув, але] мав вічне життя.
16 Бо так Бог полюбив світ, що дав [свого] Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не за­гинув, але мав життя вічне. 17 Адже не послав Бог [свого] Сина у світ, щоб судити світ, але щоби че­рез Нього спасти світ.

Ряд:

Апостол
2 Кор 1, 21 – 2, 4

21 Той, хто зміцнює нас з вами в Христі й хто помазав нас, — це Бог. 22 Він дав нам печать, дарував зав­даток Духа в наші серця.
23 Тож я закликаю Бога за свідка моєї душі, який щадив вас і не при­йшов у Коринт дотепер. 24 Не тому, що хочемо панувати над вашою вірою, але разом спів­пра­­цюємо для вашої радості, адже у вірі ви стоїте твердо!

1 Я про себе вирішив не приходити до вас знову зі смутком. 2 Бо коли я спричиняю вам при­крість, то хто потішить мене, як не той, хто зазнав від мене прикрості? 3 Те саме я писав [вам], щоб коли прийду, не мав смутку [за смутком] від тих, від кого належить мені ма­ти радість, бо я переконаний щодо вас, що моя радість – вона є для всіх вас. 4 З великим сумом і болем серця писав я вам, обливаючись слізьми, не для того, щоби засмутити вас, але щоб ви знали про ту надмірну лю­бов, яку маю до вас.

Євангеліє
Мт 22, 1-14

1 У відповідь Ісус знову за­го­ворив до них у притчах, кажучи: 2 «Схоже Царство Небесне на од­но­­го чоловіка — царя, який справив весілля своєму синові. 3 Він послав своїх рабів покли­ка­ти запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти. 4 Тоді знову послав інших рабів, кажучи: “Скажіть запрошеним: Ось, я приготував мій бенкет; моїх волів і годовану худобу зарізано, і все готове; приходьте на весілля!” 5 А вони, знехтувавши, відійшли: один — на своє поле, другий — на свій торг; 6 інші ж, схопивши його рабів, по­знущалися над ними й по­вбивали.
7 Цар розгнівався, послав своє вій­сько, вигубив убивців і спалив їхнє місто. 8 Тоді каже своїм рабам: “Оскіль­ки весілля готове, а запрошені виявилися недостойними, 9 то йдіть на роздоріжжя і, кого тіль­ки зустрінете, кличте на весілля”. 10 Вийшовши на дороги, ті раби зібрали всіх, кого знайшли — і злих, і добрих; і наповнилася ве­сільна світ­­лиця гістьми. 11 Цар прийшов подивитися на тих, які зібралися, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг, 12 і каже йому: “Друже, як ти ввій­шов сюди без весільного одягу?” Той же мовчав. 13 Тоді сказав цар слугам: “Зв’я­жіть йому ноги й руки та викиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів”. 14 Адже багато запрошених, та ма­ло вибраних!»