Літургійні читання на 6 жовтня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. ап. Томи

Апостол
Еф 6, 18-24

18 Постійно моліться духом уся­кою молитвою і проханням, дбайте про це з усякою витри­ва­лістю і бла­ганням за всіх святих 19 і за мене, щоб, коли відкриваю свої уста, мені було дано сло­­во, аби відважно проповідувати таєм­ни­цю Євангелія, 20 за яку я є послом у кайданах, щоб сміливо про неї говорити, як мені й належить.
21 А щоб і ви довідалися, що зі мною, чим я займаюся, то все вам роз­повість Тихик, улюблений брат, вірний служитель у Господі, 22 якого я послав до вас саме для то­го, щоб ви довідалися про нас, і щоб він потішив ваші серця.
23 Мир братам і любов з вірою від Бога Отця і Господа Ісуса Христа. 24 Благодать з усіма, хто незмінно любить Господа нашого Ісуса Хри­ста. [Амінь].

Євангеліє
Лк 4, 22-30

22 Усі були свідками Ісуса, диву­ючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: «Чи не син це Йосифа?» 23 А Він промовив до них: «Напев­но, скажете Мені цю приказку: “Лікарю, оздоров самого себе! Зроби й тут, на cвоїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі”. 24 І Він промовив: «Запевняю вас, що жодний пророк не прийма­ється на своїй батьківщині. 25 Істинно кажу вам, що багато вдів було у дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість мі­ся­ців, і був тоді великий голод по всій землі. 26 Та до жодної з них Ілля не був по­сланий, тільки в Сарепту Сидон­ську — до жінки-вдови. 27 І багато було прокажених за пророка Єлисея в Ізрáїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Неєман — сирієць!»
28 Почувши це, всі в синагозі сповнилися гнівом. 29 І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його з неї скинути; 30 та Він, пройшовши поміж ни­ми, віддалився.

Апостола:

Апостол
1 Кор 4, 9-16

9 Але я вважаю, що Бог поста­вив нас, апостолів, останніми, наче при­речених на смерть, адже ми стали ви­довищем для світу, для ангелів і для людей. 10 Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті. 11 Навіть тепер ми голодні та спраг­лі, голі й биті; ми тиняємося, 12 трудимося, працюючи влас­ними руками. Коли нас обража­ють, ми благословляємо, коли пере­слі­ду­ють — терпимо, 13 коли лають — молимося; ми ста­ли, наче сміття для світу, як по­кидьки для всіх аж досі.
14 Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю як своїх любих дітей. 15 Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі. 16 Тож благаю я вас: наслідуйте ме­­не, [як і я — Христа].

Євангеліє
Йо 20, 19-31

19 Того ж першого дня тижня, пізньої пори, коли двері, де зібрали­­ся [Його] учні, були замкнені зі страху перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм: Мир вам! 20 Промовивши це, показав їм руки та бік. Поба­чив­ши Господа, учні зраділи. 21 Тоді Ісус знову сказав їм: Мир вам! Як послав Мене Отець, — і Я по­­­силаю вас! 22 Промовивши це, Він дихнув і каже їм: Прийміть Святого Духа! 23 Кому простите гріхи, — будуть прощені їм; кому затримаєте, — будуть затримані.
24 Тома, один із дванадцятьох, зва­ний Близнюком, не був з ними, ко­ли прийшов Ісус. 25 Тож інші учні розповідали йому: Ми бачили Господа! Та він ска­­зав їм: Поки не побачу на Його ру­­ках ран від цвяхів і не вкладу мо­го паль­ця в рани від цвяхів, не вкла­ду своєї руки в Його бік, — не по­вірю!
26 Через вісім днів знову були всередині будинку Його учні, й Тома з ними. Прийшов Ісус крізь замкне­ні двері та став посередині й ска­зав: Мир вам! 27 Потім каже Томі: Поклади сю­ди свій палець, поглянь на Мої ру­ки, простягни свою руку і до­торк­нися до Мого боку, — і не будь не­віру­ю­чий, але віруючий! 28 У відповідь Тома сказав Йому: Господь мій і Бог мій! 29 Каже йому Ісус: Тому що ти по­­бачив Мене, ти повірив? Бла­жен­ні ті, які не бачили, а повірили!
30 Багато інших чудес зробив Ісус перед своїми учнями, які не за­пи­сані в цій книзі. 31 А це було написане, щоб ви пові­рили, що Ісус є Христос, Син Бо­жий, і щоб вірячи, життя мали ви в Його Ім’я.