Безумний каже в своїм серці:
«Немає Бога».
Зіпсувалися, мерзоту коять,
нема нікого, хто добро чинив би.
Бог з неба поглядає на синів людських,
щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога.
Усі загалом відвернулися, зледащіли:
нема нікого, хто добро чинив би,
нема ні одного.
Невже не схаменуться усі ті лиходії,
що поїдають мій народ, начебто хліб їли?
Вони не призивають Бога.
Тим і настрашилися страхом,
де страху не було;
Бо Бог розсипав кості тих,
що облогою стали проти тебе.
Сором укрив їх,
бо Бог їх відкинув.
Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння!
Коли Бог поверне долю люду свого,
зрадіє Яків, утішиться Ізраїль.