Літургійні читання на 24 травня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Свв. рівноапп. Кирила й Методія, учителів слов’янських.
Св. свящмуч. Мокія

Апостол
Ді 10, 1-16

1 У Кесарії [жив] один чоло­вік на ім’я Корнилій – сотник пол­ку, який називався Італійським. 2 Був він побожний і богобоязний разом з усім своїм домом: давав ба­га­­то милостинь людям і завжди мо­лив­ся Богові. 3 Бли­зь­ко дев’ятої години дня він явно побачив у видінні, що Божий ангел зійшов до нього і сказав йому: Корнилію! 4 Він же, поглянувши на нього, охоплений страхом, запитав: Що, Гос­поди? А Той сказав йому: Твої молит­­ви й твої милостині згадані пе­ред Богом. 5 Тепер пошли людей до Йопії і по­клич Симона, того, який зветься Пет­ром. 6 Він гостює в одного Симона, що виправляє шкури і живе біля моря, [він скаже тобі слова, якими спа­сеш­­ся ти і весь твій дім]. 7 Коли відійшов ангел, котрий говорив з ним, він покликав двох слуг і одно­го побожного воїна з тих, які слу­жили в нього. 8 І, розповівши їм усе, він послав їх до Йопії. 9 А наступного дня, як ішли вони дорогою і наближалися до міста, Пет­ро в шостій годині піднявся на покрівлю по­мо­литися. 10 Він був голодний і хотів їсти. Поки вони готували, найшло на нього видіння. 11 І побачив він відкрите небо і якусь річ, яка спускалася [до нього], немов велика скатертина, [прив’я­за­на] з чотирьох країв; вона спус­кала­ся на землю. 12 Там були всі земні чотириногі [звірі], плазуни й небесні птахи. 13 І пролунав голос до нього: Встань, Петре, заріж і їж! 14 Та Петро сказав: В жодному разі, Господи! Адже я ніколи не їв ні­чого поганого і нечистого! 15 І знову, вдруге до нього голос: Що Бог очистив, того не вважай за погане! 16 Це сталося тричі, але відразу піднялася та річ на небо.

Євангеліє
Йо 6, 56-69

56 Хто споживає Моє тіло і п’є Мою кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому. 57 Як послав Мене живий Отець, так і Я живу через Отця, – і той, хто буде споживати Мене, житиме через Мене. 58 Це є хліб, який зійшов із неба. Не так, як батьки [ваші манну] їли й по­мер­ли, а хто споживатиме цей хліб, бу­де жити вічно! 59 Так говорив Він, навчаючи в синагозі в Капернаумі. 60 Чимало Його учнів, почувши це, казали: То жорстокі слова! Хто мо­же їх слухати? 61 Ісус же, знаючи в собі, що Йо­го учні нарікають через це, сказав їм: Чи це вас спокушує? 62 А що ж буде, як ви побачите, що Син Людський підіймається ту­ди, де був раніше? 63 Дух оживляє, а тіло ніяк не до­по­магає. Слова, які Я вам сказав, є дух і життя. 64 Але є деякі з вас, які не вірять! Ісус із самого початку знав, хто є ті, які не вірять, і хто є той, котрий Його зра­дить. 65 І Він додав: Тому Я сказав вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо йому не було дано від [Мого] Отця. 66 Від того часу багато хто з Його учнів відійшов геть і вже не ходив з Ним. 67 Тоді Ісус сказав дванадцятьом: Може, і ви хочете відійти? 68 А Симон-Петро відповів Йому: Господи, до кого ми підемо? Ти ма­єш слова вічного життя; 69 і ми повірили й пізнали, що Ти є Святий – [Син живого] Бога!

Рівноапостольного:

Апостол
Євр 7, 26 – 8, 2

26 Такого потрібно було нам Пер­восвященика: святого, не­вин­ного, непричетного до зла, від­ді­ле­ного від грішників, вищого за небо. 27 Він не має потреби щодня, як первосвященики, приносити жерт­ви, – спочатку за свої гріхи, а по­тім за гріхи народу, бо Він це зробив один раз, принісши самого себе. 28 Адже Закон велів наставляти первосвящениками людей, які ма­ють немочі, а слово клятви, що піс­ля Закону, настановило навіки доско­налого Сина.

1 У тому, про що я веду мову, головним є ось що: ми маємо такого Первосвященика, який сів на небі праворуч престолу Величності. 2 Він – Служитель святині та істинного намету, який поставив Господь, а не людина.

Євангеліє
Йо 10, 9-16

9 Я – двері! Якщо хто Мною ввій­де, то буде спасенний; він увійде і вий­де, і знайде пасовисько. 10 Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити і погу­би­ти. Я ж прийшов, щоб ви мали жит­тя і щоб над міру мали. 11 Я – Пастир добрий! Пастир добрий кладе Свою душу за овець. 12 Наймит же і той, хто не є пас­тирем, якому вівці не належать, коли бачить наближення вовка, кидає овець і втікає, а вовк хапає і роз­по­лохує [овець]; 13 [наймит утікає], адже він – наймит і про овець не дбає. 14 Я – Пастир добрий. І Я знаю своїх, і Мої знають Мене; 15 як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця, і кладу Свою душу за овець. 16 Я маю й інших овець, які не з цієї кошари, тож Мені треба і їх при­вести; вони почують Мій голос, і буде одна отара й один Пастир.

Біблійні роздуми