Греко-католицький календар
Св. ап. Матія.
Свящмуч. Симеона Лукача
Апостол
2 Кор 2, 4-15
4 З великим сумом і болем серця писав я вам, обливаючись слізьми, не для того, щоби засмутити вас, але щоб ви знали про ту надмірну любов, яку маю до вас.
5 Якщо ж хтось засмутив, то не мене засмутив, але до деякої міри, щоб не перебільшити, — усіх вас. 6 Такому досить того покарання, що від багатьох. 7 Тому краще вам йому вибачити й потішити, щоби часом не охопив його великий смуток. 8 Так що прошу вас виявити до нього любов. 9 Втім, для того я і писав, щоби пізнати вашу досвідченість, чи слухняні ви в усьому. 10 Бо кому ви прощаєте щось, тому і я, адже коли я щось простив кому, то простив задля вас перед обличчям Христа, 11 щоб нас не перехитрив сатана, бо його задуми нам добре відомі.
12 Коли ж я прийшов до Троади звіщати Добру Звістку Христа, хоч мені й були відчинені двері в Господі, 13 не мав я спокою для мого духа, бо не знайшов там мого брата Тита; попрощавшись з ними, я вирушив у Македонію.
14 Подяка Богові, який завжди робить нас переможцями в Христі й на кожному місці виявляє через нас любі пахощі свого знання. 15 Тому що для Бога ми є любими пахощами Христа між тими, хто спасається, і між тими, хто гине.
Євангеліє
Мт 23, 13-22
13 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, тому що ви зачиняєте Царство Небесне перед людьми! І самі не входите, і тим, які йдуть, не дозволяєте ввійти. 14 [Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, тому що ви поїдаєте хати вдовиць і про людське око довго молитеся! За це отримаєте дуже тяжкий осуд].
15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, які обходите море і суходіл, аби здобути бодай одного новонаверненого, а коли це станеться, то робите його сином геєни — вдвічі гіршим за вас!
16 Горе вам, проводирі сліпі, які говорите: “Хто клянеться храмом, то це нічого, а хто клянеться золотом храму, той винний”. 17 Безумні й сліпі! Бо що є більше: золото чи храм, який освячує золото? 18 І: “Хто клянеться жертовником, то це нічого, а хто клянеться даром, що на ньому, той винний”. 19 Cліпі! Що більше: дар чи жертовник, який освячує той дар? 20 Отже, хто клянеться жертовником, клянеться ним і тим, що є на ньому; 21 і хто клянеться храмом, клянеться ним і Тим, хто живе в ньому; 22 і хто клянеться небом, клянеться Божим престолом і Тим, хто сидить на ньому.
Апостола:
Апостол
Ді 1, 12-17. 21-26
12 Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, званої Оливною, що недалеко від Єрусалима, — на відстані ходи в суботу. 13 Прийшовши, вони ввійшли в горницю, де були Петро та Йоан, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломій та Матей, Яків Алфеїв та Симон Зилот і Юда Яковів. 14 Усі вони з жінками, з Марією, матір’ю Ісуса, та Його братами перебували однодушно в молитві [й благанні].
15 Тими ж днями Петро, ставши серед братів, а людей було близько ста двадцяти осіб, сказав: 16 Мужі, брати! Треба було, аби сповнилося Писання, яке провіщав Дух Святий устами Давида про Юду, котрий привів тих, які схопили Ісуса, 17 бо він був зарахований до нас і отримав частку в цьому служінні.
21 Отже, треба, щоб один з тих мужів, який був з нами упродовж всього часу, коли Господь Ісус перебував і спілкувався з нами, — 22 почавши від хрещення Йоана і до дня, як Він вознісся від нас, — щоб разом із нами один з них був свідком Його воскресіння.
23 І поставили двох: Йосифа, якого називали Варсавою, котрий був прозваний Юстом, і Маттія, 24 та, помолившись, сказали: Ти, Господи, який знаєш серця всіх, покажи, кого з цих двох Ти вибрав 25 зайняти місце служіння і апостольства, замість Юди, який відпав, щоби піти на своє місце! 26 І кинули жереб. І випав жереб на Маттія, якого й зараховано до одинадцятьох апостолів.
Євангеліє
Лк 9, 1-6
1 А коли покликав Дванадцятьох, то дав Ісус їм силу і владу над усіма бісами та оздоровляти від хвороб. 2 І послав Він їх проповідувати Боже Царство й оздоровляти недужих. 3 І сказав Він їм: «Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, ні двох одежин не майте. 4 І в який лише дім увійдете, там залишайтеся й звідти відходьте. 5 А як хто не прийме вас, то, виходячи з того міста, обтрусіть пил з ваших ніг — на свідчення проти них». 6 Розійшовшись, вони ходили по селах, звіщаючи Євангеліє та оздоровлюючи всюди.