Частка Ісуса

Роздуми до Слова Божого на Великий Четвер

Сьогодні Ісус Христос присутній у святому місті Єрусалимі. Невдовзі найбільше Свято — Пасха. Він перебуває на Тайній Вечері зі своїми учнями. В Його руки усе передане Отцем; Він від Бога вийшов і до Бога йде; Він Господь і Учитель… без шати, підперезаний рушником, з умивальницею в руках!

Раніше Йому припадали до ніг, клали хворих при ногах Ісуса, сиділи в Його ногах та слухали Його слово, омивали Його ноги сльозами, витирали їх волоссям голови, вкривали поцілунками і намащували миром. Тепер же Син Отця, джерело Живої води, який ходив водами моря, миє своїм учням ноги. Той, кого носять ангели, щоб не спіткнувся об камінь своєю ногою, схиляється до ніг апостолів. Господь наповняє кожну дійсність як найбільшу, так і найменшу, і першу, і останню.

Омивання ніг відкриває нам ще досі невідоме обличчя Господа. Мойсей мав зняти взуття зі своїх ніг, щоб підійти до палаючого куща і почути ім’я Бога. Тепер сам Ісус підходить до ніг апостолів, щоб вони мали з Ним частку.

Весь Старий Завіт ізраїльтяни практикували ритуальні очищення, наказані Богом. Але від омивання ніг на Тайній Вечері все кардинально змінюється. Ми пізнаємо Бога, який безкорисливо любить, який служить і залишає приклад. Якщо хочемо стати як Бог ― перша спокуса людини, ― ось приклад, що його нам залишив Божий Син.

Адже найбільша влада Бога ― це влада ЛЮБОВІ та СЛУЖІННЯ. Вона проявляється у найдрібніших деталях: шати, рушник, умивальниця, наповнена покірною водою, яка завжди, стікаючи, займає найнижче місце, забираючи геть увесь бруд.

Дії Господа теж описані дуже детально і просто: зняв, взяв, підперезався, налив, почав мити і обтирати. Так Божий Син підходить до кожного; так Він наближається, схиляється, до Юди, до Петра…

Все це здійснюється між тим, як Христос встав від вечері і знову сів при столі. Отже, така любов, велична простота і служіння родиться з Євхаристії, з Божої Служби, зі Святого Причастя, щоб і ми мали частку із Ним та чинили це на Його спомин: Якщо це знаєте, ви — щасливі, якщо таке чинитимете (Йн 13, 17).