Літургійні читання на 27 лютого (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Преп. ісповідника Прокопія Декаполіта

Апостол
2 Пт 2, 9-22

9 Господь вміє рятувати побож­них від спокуси, а неправедних збе­рігати на день суду для покарання, 10 особливо ж тих, які ходять слідом за нечистим тілесним по­жаданням і зневажають владу.
Во­ни, зухвалі свавільці, не бояться зне­ва­­жати славу, 11 тоді як ангели, котрі силою і міц­цю є більші, не виносять на них перед Господом зневажливого осу­ду. 12 Вони, мов нерозумні тварини, які природно народжені, щоб їх ловили і знищували, зневажають те, чого не розуміють, — і у своєму роз­тлінні загинуть, 13 прийнявши кару як відплату за неправедність; вони повсякден­ні роз­коші вважають за щастя; брудні й мерзенні, вони насолоджу­ються своїм обманом, коли бенке­тують з вами. 14 Маючи очі, повні перелюбу й без­настанних гріхів, і серце, при­в­че­не до ненаситності, вони споку­шують нестійкі душі; вони — діти про­кляття. 15 Покинувши пряму дорогу, во­ни заблукали і йдуть слідом за Вала­амом з Восора, який полюбив не­пра­ведну нагороду 16 і отримав докір за своє без­за­кон­ня: німа під’яремна ослиця, за­го­воривши людським голосом, спи­ни­ла безумство пророка! 17 Вони — безводні джерела, гна­ні вітром хмари, [імла]; їм при­го­то­ваний морок темряви. 18 Адже висловлюючи пишномовні нісенітниці, вони зваблюють тілес­ними пожад­ли­вос­тями та роз­беще­ні­стю людей, які ледве втекли від тих, хто живе в обмані. 19 Вони обіцяють їм волю, а самі є рабами тління, бо хто ким пере­мо­жений, той тому і раб. 20 Бо коли ті, які від опоганення сві­ту втекли до пізнання нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, зно­ву оплутані ним терплять по­раз­ку, — то останнє для них є гірше від першого. 21 Адже краще їм було не піз­на­вати дороги праведності, ніж піз­нав­ши, відвернутися від переданої їм святої заповіді. 22 Справдилася щодо них при­каз­ка:
Пес повернувся до своєї блю­вотини, а свиня, помившись, ва­ля­є­­ться в багні!

Євангеліє
Мр 13, 14-23

14 Коли ж побачите гидоту спу­стошення, що встановлена там, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, хай утіка­ють у го­ри, 15 а хто на даху, хай не спуска­ється [в дім], навіть хай не входить узяти щось зі свого дому. 16 І хто на полі, хай не вер­та­ється назад, щоб узяти свій одяг. 17 Горе ж вагітним і тим, які го­ду­ватимуть грудьми в ті дні. 18 Моліться ж, щоб [ваша втеча] не сталася зимою, 19 бо тими днями буде таке горе, якого не було від початку світу, що його створив Бог, і аж донині, й біль­ше не буде! 20 І коли б Господь не вкоротив тих днів, то не спаслася б жодна лю­­дина. Але заради вибраних, яких Він вибрав, Він укоротив ті дні. 21 Якщо тоді хто скаже вам: Ось тут Христос! Он там! — не вірте. 22 Адже постануть лжемесії та лже­пророки й чинитимуть ознаки та чу­деса, щоби звести, якщо вдасться, і ви­­браних. 23 Ви ж стережіться! Я все сказав вам наперед.