Греко-католицький календар
Початок св. Великого посту. Строгий Піст.
Св. Кирила, єп. Єрусалимського
Літургія не правиться
Іс 1, 1-20
1. Видіння Ісаї, сина Амоса, яке він бачив про Юдею та Єрусалим за часів Уззії, Йотама, Ахаза й Єзекії, царів юдейських. 2. Слухайте, небеса, вважай, земле, бо Господь говорить: «Дітей Я виховав і виростив, а вони збунтувались проти Мене. 3. Віл знає господаря свого, а осел — ясла пана свого. Ізрáїль нічого не знає, народ Мій не розуміє». 4. Ой, люде грішний, народе, придавлений беззаконням, кубло лиходіїв, розбещені сини! Покинули Господа, занедбали Ізрáїлевого Святого, відступились назад від Нього! 5. По чому вас іще бити, вас, що не перестаєте бунтуватися? Кожна голова хвора, кожне серце ослабло. 6. Від підошви на нозі до тім’я нема в ньому здорового місця: рани, синці, свіжі виразки, не вичищені, не перев’язані й не зм’якшені олією. 7. Земля ваша спустошена, міста ваші спалені вогнем, поля ваші у вас на очах чужинці пожирають: вони спустошені, як по знищенні Содому. 8. Зосталася дочка сіонська, немов у винограднику халупа, немов курінь на баштані, немов обложене місто. 9. Якби Господь сил не зоставив нам останку, були б ми, як Содом, були б схожі на Гомору. 10. Слухайте слово Господнє, князі содомські! Вважай на науку Бога нашого, народе гоморський! 11. «Навіщо Мені безліч ваших жертв? — говорить Господь. Я пересичений всепаленнями баранів і ситтю годованих телят. Крови биків, ягнят та козлят Я не хочу. 12. Як приходите, щоб з’явитись перед Моїм обличчям, то хто від вас вимагає, щоб ви топтали Мої двори? 13. Не приносьте більше пустих дарів! Кадило стало осоружним для Мене. Нових місяців, субот і скликання сходин Я не можу стерпіти: беззаконня разом з урочистим зібранням. 14. Від новомісяччів ваших та святкувань ваших відвертається душа Моя. Вони для мене стали тягарем, вони мені незносні. 15. Коли ви простягаєте руки ваші, Я відвертаю від вас Мої очі. Навіть коли помножуєте молитви ваші, Я їх не чую. Руки ваші повні крови. 16. Обмийтеся, станьте чистими; усуньте з-перед Моїх очей нікчемні ваші вчинки; перестаньте чинити зло! 17. Навчітеся добро чинити; шукайте правди, захищайте пригнобленого, обороняйте сироту, заступайтеся за вдову! 18. Ходіть же й розсудимось, — говорить Господь. Коли б гріхи ваші були, як багряниця, вони стануть білими, як сніг; коли б, мов кармазин, були червоні, стануть, як вовна. 19. Як схочете бути слухняними, то їстимете від благ країни. 20. А як затнетеся й бунтуватиметесь, то меч пожере вас, бо уста Господні так говорять».
Бт 2, 4-19
4. Таке було походження неба й землі, коли сотворено їх. — Коли Господь Бог творив небо й землю, 5. не було ще на землі ніякої польової рослини й не росла ще ніяка трава на полі, бо Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини, щоб порати землю. 6. Але виходила волога з землі й напувала всю поверхню землі. 7. Тоді Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став живою істотою. 8. Господь Бог насадив сад у Едемі, на сході, й оселив там чоловіка, що його був утворив. 9. І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, принадне на погляд і добре для поживи, і дерево життя посеред саду та й дерево пізнання добра й зла. 10. З Едему ж виходила ріка, щоб зрошувати сад, і звідти розділялась вона на чотири течії. 11. Ім’я першої — Пішон; це та, що обтікає ввесь Хавіла-край, де є золото. 12. А золото цього ж краю добре. Там же є пахуча смола й онікс-камінь. 13. Ім’я другої ріки — Гіхон; вона обтікає ввесь Куш-край. 14. Ім’я третьої ріки — Тигр; вона тече на схід від Ашшуру. Четверта ж ріка — Ефрат. 15. Узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саді порати його й доглядати його. 16. Та й дав Господь Бог чоловікові таку заповідь: “З усякого дерева в саду їстимеш; 17. з дерева ж пізнання добра й зла не їстимеш, бо того самого дня, коли з нього скуштуєш, напевно вмреш.” 18. Тоді сказав Господь Бог: “Не добре чоловікові бути самому; сотворю йому поміч, відповідну для нього.” 19. І сотворив Господь Бог з землі всіляких польових звірів і всіляких птахів піднебесних і привів їх до чоловіка побачити, як він назве їх; як саме чоловік назве кожне живе сотворіння, щоб воно так і звалось.
Прип 3, 1-18
1. Мій сину! не забувай мого навчання; | нехай твоє серце береже мої накази, 2. бо вони тобі причинять довголіття, | роки життя й спокою. 3. Нехай доброта й вірність тебе не покидають, | прив’яжи їх собі на шию, | напиши їх на таблиці серця. 4. Тим знайдеш ласку й доброзичливість | в Божих очах і в людських. 5. Звірся на Господа всім твоїм серцем, | не покладайсь на власний розум. 6. У всіх твоїх путях думай про Нього | і Він твої стежки вирівняє. 7. Не гадай собі, що ти мудрий, | бійся Господа і від зла ухиляйся, 8. і це буде здоров’ям для твого тіла, | й оновою для костей твоїх. 9. Шануй Господа тим, що ти маєш, | та первоплодами всіх твоїх прибутків, 10. і твої клуні будуть ущерть повні, | твої винотоки вируватимуть молодим вином. 11. Не легковаж Господнього докору, о мій сину, | і не ухиляйся, коли Він карає. 12. Кого Бог любить, того й картає, | як батько улюбленого сина. 13. Щасливий чоловік, що знайшов мудрість, | людина, що розум придбала, 14. бо її придбання ліпше від придбання срібла, | і понад золото такий прибуток. 15. Вона дорожча від перлів, | ніщо з того, що бажаєш, не зрівняється з нею. 16. Вік довгий у її правиці, | і в лівиці — багатство й слава. 17. Шляхи її — шляхи відради, | всі її стежки — мирні. 18. Вона дерево життя для тих, хто її держиться, | щасливий, хто її вхопився.
фінансово.
Щиро дякуємо!
