Літургійні читання на 16 лютого (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. і праведного Симеона Богоприємця і Анни, пророчиці

Апостол
2 Пт 3, 1-18

1 Це вже, улюблені, пишу вам друге з послань, у яких через нага­ду­вання пробуджую у вас чис­те мис­лення,2 аби ви пам’ятали ті слова, які ра­­ні­ше сказали святі пророки, і за­по­відь Господа й Спасителя, пере­да­ну вашими апостолами.
3 Знайте насамперед те, що в ос­танні дні прийдуть з насмішками кепкуни, які живуть за власними по­жаданнями, 4 і скажуть: Де обітниця Його при­­ходу? Адже відколи впокоїлися бать­ки, все залишається так, як від по­чатку творення! 5 Тож є заховане — для тих, які цьо­го бажають, що небо було з пра­­давнини, і земля — з води та во­дою — створена Божим Словом, 6 через те тодішній світ, потоп­ле­ний водою, загинув. 7 А сьогоднішнє небо й земля збе­режені тим самим Словом і три­маються для вогню на день суду і по­­гибелі безбожних людей.
8 Це одне хай не буде приховане від вас, улюблені: один день у Господа — немов тисяча років, а тися­ча ро­ків — неначе один день! 9 Не бариться Господь з обіт­ни­цею, хоч це деякі вважають за зво­лі­­кання, але є довготерпеливий до нас, не бажаючи, аби хтось загинув, а щоб усі прийшли до каяття. 10 А Господній день прийде, мов злодій [уночі], коли небо з гуркотом пройде, а розпечені стихії роз­плав­ляться, і земля та діла, що на ній, зго­рять.
11 Коли все це таким чином буде знищене, то якими треба бути у свя­тому житті й у побожності вам, 12 котрі чекаєте й прагнете прихо­ду Божого дня, під час якого небо, охоплене полум’ям, зникне, а роз­жарені стихії розплавляться? 13 Ми за Його обітницею чекає­мо нових небес і нової землі, в яких проживає праведність.
14 Тому, улюблені, очікуючи цьо­го, постарайтеся, щоб Він знайшов вас у мирі, чистими і неза­пля­мо­ва­ними. 15 А довготерпіння нашого Гос­пода вважайте за спасіння, як і на­писав вам з притаманною йо­­му муд­рістю наш улюблений брат Павло, — 16 так, як і в усіх посланнях, де він про це говорить. В них є дещо важ­ко зрозуміле, що ненавчені та не­стійкі перекручують, як й інші Писання, — собі на власну поги­бель.
17 Тож ви, любі, заздалегідь зна­ю­чи про це, стережіться, щоб не були ви зведені оманою безбож­них і не відступили від своєї непо­хит­но­сті, 18 але зростайте в благодаті й пізнан­ні нашого Господа і Спа­сителя Ісу­са Христа. Йому слава і нині, і в день вічний! Амінь.

Євангеліє
Мр 13, 24-31

24 Але в ті дні, після того горя, сон­це померкне, і місяць не дасть сво­го світла, 25 і зорі падатимуть з неба, і не­бесні сили захитаються. 26 І тоді побачать Сина Люд­сько­го, який йде на хмарах з великою си­лою і славою. 27 І тоді Він пошле ангелів, збере своїх вибраних з чотирьох вітрів, від краю землі — до краю неба.
28 Навчіться притчі від смоків­ни­ці. Коли вже її гілки стають м’я­ки­ми і випускають листя, то знаєте, що близько літо. 29 Так і ви, коли побачите, що це збу­вається, то знайте, що близько, вже при дверях. 30 Запевняю вас, що не мине рід цей, як усе це збудеться. 31 Небо й земля проминуть, а Мої слова не проминуть.

Біблійні роздуми