Короткотривале таке щастя

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 5 березня

Ми будемо також наслідувати праведника Ноя; намагаймося виконати отримані від Бога заповіді і не будемо неуважні до сповіщених нам Богом законів, але, постійно зберігаючи їх у пам’яті, будьмо ревними в їх виконанні; не станемо робити неохоче те, від чого залежить наше спасіння, особливо коли від нас вимагається вища ступінь чесноти, чим щедріші ми отримали блага. Тому й Христос сказав: Коли ви своєю праведністю не перевищите книжників та фарисеїв, не ввійдете в Царство Небесне (Мт 5,20).

Огляньмося ж і не оминімо цих слів, але подумаймо, яка кара тяжіє над тими, хто не тільки не старається перевершити цих книжників і фарисеїв, але стоїть навіть нижче від них, — хто не хоче відкинути гнів на ближнього ні утримувати свій язик від клятьби, ні забороняти своєму оку на згубне споглядання, тоді як Господь вказує нам не тільки покірно зносити образи, але й віддавати більше від того, що хочуть від нас забрати.

Тому я сумую і журюся через те, що між нами немає місця для чесноти, і як, навпаки, помножується гріх з дня на день, як ні страх перед геєною не зупиняє нашого потягу до зла, ні любов до влади не веде нас на дорогу чесноти, але всі ми, так би мовити, плентаємося як звірі, анітрохи не думаючи про той страшний час ані про Богом сповіщені закони. Навпаки, рахуючись тільки з людськими думками і бігаючи за похвалами людей, не хочемо й чути, що каже Євангеліє: Як можете ви вірувати, коли ви славу один від одного приймаєте, а слави, яка від самого Бога, не шукаєте? (Йн 5,44)

Очі віри, коли бачать невимовні Божі блага, вже не помічають видимих благ: ось такою є віддаль між тими й іншими благами! Та я не бачу, хто би надавав перевагу цим невидимим добрам на противагу видимим. Тому сумую і безперервно журюся, що ні сам досвід не навчив нас, ні Божі обітниці, ні великі дари не сприяли тому, щоб звернутися з любов’ю до влади. Навпаки, плентаючись на долі, ми надаємо перевагу земному над небесним, тимчасовому — над майбутнім, яке зникає перед своєю появою постійному; минущій насолоді — над безконечною радістю. Короткотривале таке щастя справжнього життя порівняно з блаженством безконечної вічності! Припускаю, що вам неприємно слухати це, але перепрошую: кажу це, дбаючи про ваше спасіння і бажаючи, щоб ви краще тут потерпіли малу неприємність та визволились від вічної кари, ніж, потішившись трохи тут, були піддані на вічні муки.

св. Йоан Золотоустий

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або гаманець WebMoney: WMU U597761928561.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com