Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 9 березня
Сьогоднішнє читання з книги Буття змальовує момент закінчення жахливої катастрофи всесвітнього потопу. Ковчег осідає на горах Арарату; зостаються позаду страшні місяці подорожі посеред безконечного водного плеса, яке покрило собою все живе. Ной, врятований від загибелі разом із сім’єю і тваринами, відчуває, що все вже закінчилось, однак чекає у довірі на Боже веління. Спадають води, з’являються верхів’я гір. Ной випускає крука, а потім і голуба, однак вони ще не бачать сухої землі. Ной чекає. По часі він знову випускає голуба, який приносить йому здалека перший натяк на твердь — листя оливного дерева. Ной знову чекає, бо вірить. Голуб, якого він ще раз випустив за тиждень, вже не повертається до нього, знайшовши собі місце поза ковчегом. Але праведник не поспішає — він чекає. У перший день першого місяця Ной знімає покрівлю з ковчега, сонце заливає йому очі і він вперше за рік знову глядить на землю. Він радіє побаченому, однак і далі чекає. Аж через два місяці до нього промовляє Господь і наказує Ноєві вийти з ковчега разом з усіма, хто врятувались від потопу. Щойно тепер праведник ступає за борт човна на сушу. Щойно тепер його довірливе очікування винагороджено, тому Ной воздає хвалу Богові.
Часто нам дуже бракує отієї Ноєвої чесноти – вміння довіряти. Ми прагнемо бути господарями власного життя. Ми гарячкуємо і нервуємо, коли якась дрібничка у нашому побуті відбувається не за планом. Як ми радикально відрізняємось від праведного Ноя! Можна з певністю сказати, що у нього все пішло не за планом. Замість спокійно доживати віку, Ной у глибокій старості починає будувати ковчег та збирати до нього тварин і запаси їжі. Його рідний дім, його друзі та знайомі, його дорібки на очах у нього зникають назавжди. Майже піврічне плавання серед безоглядного водяного плеса, майже цілорічне сидіння у закритому човні. Усе не так, як він собі давніше планував! Що ми бачимо в результаті? Ной виходить з ковчега і з радістю приносить Богові жертву. Він вдячний Всевишньому за те, що здійснився саме Його план, який виявився у стократ досконалішим від Ноєвого власного. Навчімось від Ноя непохитної довіри до Божих задумів щодо нашого життя. Навіть коли у нас усе йтиме шкереберть, пам’ятаймо, що людина, котра вміє чекати сповнення Господньої волі і прислухатись до Його голосу у власному житті, ніколи не матиме проблем із тим, що в неї щось діється не за планом.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або гаманець WebMoney: WMU U597761928561.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
