Будьмо обережні у видаванні осудів на інших людей

Роздуми над Божим Словом на суботу IV тижня Великого Посту

 «Хіба судить наш Закон людину, не вислухавши її спочатку і не дізнавшись, що вона робить?»

Никодим звертає увагу фарисеїв і первосвященників на норму закону: щоби судити людину, треба спершу її вислухати. Фарисеї та первосвященники, прикриваючись людською думкою — мовляв, із Галілеї пророк не приходить, — відкидають цю норму, слідуючи за своїм прагненням засудити людину, яка забирає в них популярність і (як їм здавалося) авторитет. Подібно й пізніше, коли Ісус постане перед судом Синедріону і Пилата, цей суд матиме лише формальний характер. А фактично первосвященники порушили Закон, прирікаючи на смерть Того, хто був насправді невинним. Про це пророкував пророк Єремія, як читаємо в сьогоднішньому першому читанні: «А я — немов смиренне ягнятко, яке ведуть на заріз, — а я й не відав, що вони лихі думки замислили супроти мене: “Зрубаймо дерево у повній силі й вирвімо його з землі живих, щоб ім’я його не згадувалося вже більше!”» (Єр 11, 19).

Сьогоднішнє Євангеліє говорить нам про нашого Господа як про того, хто піддався неправедному суду. З одного боку, нас не повинно надмірно обурювати чи непокоїти, що деякі люди нас будуть неслушно осуджувати. Якщо наше сумління не дорікає нам, то звершиться над нами й друга частина пророцтва з сьогоднішнього першого читання: «Ти ж, Господи Сил, що справедливо судиш, вивідуєш нутро й серце, дай мені побачити Твою відплату їм, бо я виявив Тобі мою справу» (Єр 11,20).

З іншого боку — будьмо обережні у видаванні осудів на інших людей, пам’ятаймо науку Никодима: «Хіба судить наш Закон людину, не вислухавши її спочатку і не дізнавшись, що вона робить?». Бо інакше самі будемо підлягати судові Божому як порушники Його закону.