Як на небі, так і на… скелі

Роздуми над Словом Божим на четвер І тижня Адвенту

У сповідуванні віри важлива як ортодоксія, так і ортопраксія. Ортодоксія — правильне прославляння, ортопраксія — це правильне, вірне життя. Тому Ісус каже: Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! — ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі. Справді важливо сповідувати віру устами; але так само важливо показати віру своїм життям. Апостол Павло у листі до Тита так коментує невідповідність життя деяких побожних, але невірних християн: Вони твердять, немов знають Бога, але заперечують вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні (1,16).

У вірі все починається зі слухання: Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове (Рим 10,17). Ми стаємо здатні до кожного доброго вчинку, коли слухаємо Боже слово. Це перша заповідь для людини: Слухай, Ізраїлю! (Втор 6,4). І хоча Адам втратив райське бачення Бога, але ніколи не був позбавлений можливості чути Його голос серед дерев саду. Слухання — це перші двері, якими ми повертаємось до Раю.

Однак далі, після слухання, настає роздоріжжя і наш практичний вибір: виконати слово чи не виконати, бути розумним чи дурним, будувати дім на скелі чи на піску. Скеля — це щось одне, суцільне, міцне і тому надійне. Пісок — це завжди символ великої кількості. Будування дому на піску означає, що ми завжди готові оселитися на чому завгодно, на будь-якій дрібниці, тільки не на єдиному Бозі, який є скелею спасіння. Така поведінка — справжня дурнота і безглуздя, повне заперечення мудрості.

Життя, яке не основане на послусі Богу, зовсім не легше від життя праведного. Звернімо увагу, що абсолютно однакова злива, розлиття рік і ті самі вітри без жодної різниці обрушуються на обидва доми. Але часто життя того, хто не живе словом Божим, стає набагато важчим. Читаємо у книзі Приповідок: Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох (27,3).

Праведний Йов, який в одну мить втратив усе, що мав, і всіх, кого мав у своєму домі, порівнює ці страждання з мокрим піском: О коли б то зважено моє горе, | і на вагу покладено все моє нещастя! Воно б напевно переважило пісок у морі, | тим то й слова мої без тями (Йов 6,2-3). Наскільки ж більша буде руїна того, хто на піску заснував своє житло! Врешті-решт, життя на піску призведе до втрати всього, над чим трудився: Полилася злива, розіллялися ріки, подули вітри й ударили на той дім, і він повалився, і руїна його була велика.

Адвент — це радісне очікування на прихід Господа. Він уже надходить. Однак чи буде Йому куди прийти? Він хоче прийти до твого дому, збудованого на скелі, у якому слухають Бога і живуть волею Отця як на небі так і на… скелі.