Погляд

Бенедикт XVI про сучасну кризу в Церкві: «Навчитися любити Бога»

11 Квітня 2019, 15:39 797

Вислужений папа Бенедикт XVI написав статтю, розглядаючи кризу зловживань у Церкві. За його словами, вона викликана поступовим згасанням віри в Бога.

«Сила зла зроджується з нашого відкинення Божої любові (…) Навчитися любити Бога, отже, є шляхом до відкуплення людей», — пише папа-емерит у статті для німецького часопису «Klerusblatt». Він розглядає лихо зловживань неповнолітніми з боку представників духовенства, повідомляє Vatican News.

Спонукою для папи Бенедикта XVI стала лютнева зустріч на тему захисту неповнолітніх. Її скликав Папа Франциск, щоб дати «чіткий сигнал» та «наново вчинити Церкву вірогідною як світло народів та силу, що допомагає в боротьбі проти руйнівних сил». Бенедикт XVI стверджує, що хоче зробити й свій внесок у цю місію, «хоч як емерит уже не несе жодної безпосередньої відповідальності» . Він подякував Папі Франциску «за все те, що він робить, аби постійно показувати нам Боже світло, яке також і сьогодні не сховалося за горизонтом».

Текст складається з трьох частин. У першій Папа Ратцінгер говорить про суспільний контекст: про сексуальну революцію, започатковану в 1960-х роках. Саме в цей період, як зазначає він, педофілія вважалася «чимось дозволеним», а навіть і «належним». Тоді зафіксовано «колапс священицьких покликань» та «величезну кількість зречень з духовного стану», разом із «колапсом католицького морального богослов’я», яке, за ствердженням Бенедикта XVI, почало піддаватися спокусам релятивізму. Згідно з деякими теоріями, зауважує він, «не могло існувати ні щось абсолютно добре, ні, тим більше, щось завжди лихе, а тільки відносні оцінки. Перестало існувати добро, а залишилося тільки те, що в цю мить та відповідно до обставин є відносно кращим».

Вислужений Папа посилається на «Кельнську декларацію», яку 1989 року підписали 15 католицьких богословів і яка перетворилася в «крик протесту проти учительського уряду Церкви» та проти Йоана Павла ІІ. В цьому контексті постала енцикліка «Veritatis splendor», оприлюднена 1993 року. Там знаходимо «ствердження про існування дій, які ніколи не можуть стати добрими». «В широких сферах морального богослов’я», додає він, розвинулася ідея, «що Церква не має й не може мати власної моралі», концепція, яка «радикально підриває авторитет Церкви в моральній сфері» та, врешті-решт, «змушує її замовкнути саме там, де йдеться про межу між істиною та брехнею».

У другій часині тексту папа-емерит говорить про наслідки цих процесів на формування та життя священиків. «У різних семінаріях, — пише він, — сформувалися гомосексуальні гуртки, що діяли більш чи менш відкрито», а «Апостольський Престол знав про ці проблеми, однак не був детально поінформований». «Соборне чуття, по суті, сприймалося як критичне чи негативне ставлення до традиції, що панувала до того часу, яку слід було замінити новими, радикально відкритими, стосунками зі світом», аж до створення «своєрідної нової, сучасної “католицькості”».

Бенедикт XVI підкреслює: питання педофілії, наскільки він пригадує, «стало злободенним лише в другій половині 1980-х років» і попервах викликало м’яку та повільну реакцію, гарантуючи, зокрема, права обвинувачених та роблячи засудження практично неможливим. Тому він погоджується з Йоаном Павлом ІІ щодо слушності передати компетенції в сфері зловживань неповнолітніми Конгрегації Віровчення, щоб, таким чином, «мати змогу законно накладати максимальне покарання» шляхом «справжнього карного процесу»: звільнення з духовного стану. Однак траплялися затримки, «яких слід було уникнути». І саме тому, зауважує він, Папа Франциск «започаткував подальші реформи».

У третій частині Бенедикт XVI запитує, якою має бути правильна відповідь Церкви. «Протиотрута від зла, яке загрожує нам і всьому світові, — стверджує він, — остаточно не може бути чимось іншим, як ввіритися» любові Бога: «Це справжня протиотрута від зла». «Світ без Бога не може бути нічим іншим, як світом, позбавленим сенсу», в якому вже немає «критеріїв добра і зла», а лише закон сили: «Влада, таким чином, стає єдиним принципом. Істина нічого не вартує, більше того, насправді вона не існує». Бачимо суворе звинувачення на адресу західного суспільства, «де Бог відсутній у публічній сфері, якій не має що сказати. А тому воно є суспільством, у якому дедалі більше втрачаються критерії та міра людяного» й може стати «природним те, що є злом, яке нищить людину», як у випадку педофілії: «Ще зовсім недавно теоретично обґрунтовувана як цілковито правильна, вона дедалі більше поширилася». Відповіддю на все це є повернення до того, щоб «наново вчитися визнавати Бога основою нашого життя».

У цій перспективі повернення до Бога вислужений Папа також говорить про необхідність відновити віру в Пресвяту Євхаристію, часто применшену до «богослужбового жесту», коли нишиться «велич таїнства» Христових смерті й воскресіння. Необхідно, натомість, «наново збагнути велич Його страстей, Його жертви. Ми повинні зробити все для того, щоб захистити від зловживань дар Пресвятої Євхаристії».

«Коли роздумуємо над тим, що слід чинити, — пояснює він, — ясно, що не потребуємо іншої Церкви, вигаданої нами». «Сьогодні Церква значною мірою сприймається як своєрідний політичний апарат». «Криза, викликана численними випадками зловживань, скоєних священиками, спонукає сприймати Церкву навіть як щось невдале, що мусимо рішуче взяти в свої руки та сформувати по-новому. Але створена нами Церква не спроможна представляти жодної надії».

Бенедикт XVI вказує на дію диявола, обвинувача, який «хоче довести, що не існує праведних людей», безчестячи, таким чином, також і Бога: «Ні, також і сьогодні Церква складається не лише з поганої риби чи куколю. Божа Церква існує також і сьогодні, й саме сьогодні вона є засобом, через який Бог нас спасає. Дуже важливо протиставляти брехні та півправді диявола повноту істини: так, гріх і зло є в Церкві, але також сьогодні існує Свята Церква, що є незламною». «Церква сьогодення є, як ніколи, Церквою мучеників — і, таким чином, свідком живого Бога».

Наприкінці вислужений Папа зауважує, що «розгледіти й віднайти живу Церкву — це чудесне завдання, яке зміцнює нас та завжди наново спонукає радіти у вірі». Він підсумовує, складаючи подяку Папі Францискові за все те, що він робить для того, щоб показати всім, що Боже світло також і сьогодні не зайшло за горизонт: «Спасибі, Святіший Отче!»

 

Збір на існування CREDO
Зібрано Залишилося зібрати
8092грн
71003грн
Потрібно зібрати
79095грн
Залишилося
10днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Бенедикт ХVI

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: