Роздуми над Словом Божим на вівторок ХХІІ Звичайного тижня, рік І
Протягом цього тижня на Літургіях ми по черзі читаємо опис початку діяльності Ісуса згідно з Євангелієм від Луки. Усі ці уривки пов’язані між собою. Вчора пролунала перша проповідь Ісуса, виголошена у Назареті, Його рідному місті. Сьогодні ми чуємо опис проповідницької діяльності Ісуса в Капернаумі, місті, розташованому на кордоні Галілеї та земель, заселених переважно поганами. У Назареті Ісуса відкинули Його ж близькі, бо Він казав, що Бог спасає не лише Вибраний народ, але й усіх, хто Бога шукає. Як доказ, Ісус нагадав, що вже пророки Ілля та Єлисей принесли віру поганам.
У Капернаумі, як чуємо у сьогоднішньому Євангелії, Він також зіткнувся з опором. Цього разу то був спротив нечистого духа. Демон, заволодівши людиною, хотів підступно викликати у присутніх в синагозі враження, ніби він глибоко знає Ісуса і що Ісус, «святий Божий», для людей небезпечний. Демон кричить, так ніби від імені усіх зібраних: «Лиши, що нам і тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов ти погубити нас? Я знаю, хто ти: ти — святий Божий». Диявол хотів, аби люди в синагозі почали боятися, що Ісус принесе їм загибель. Він використав той факт, що пророки Ілля та Єлисей кілька разів викликали кару смерті на грішників. Ну бо то саме їх в Ізраїлі згадували як «святих Божих».
Диявол завжди мовить неправду. По-перше, він зовсім не знає повної правди про Ісуса. По-друге, Ісус прийшов не погубити грішників, але спасти їх.
Ісус не дискутував із сатаною, а просто «замкнув йому вуста», вигнав його і зцілив того чоловіка. Те зцілення було найбільш переконливим доказом, для чого саме Христос прийшов на землю: звільняти людей від сили диявола, від гріха, неправди і страху.
Фото: Фитнес для мозга