Роздуми над Словом Божим на вівторок ХХІІ звичайного тижня, рік І
Протягом цього тижня на Літургіях ми по черзі читаємо опис початку діяльності Ісуса згідно з Євангелієм від Луки. Усі ці уривки пов’язані між собою. Вчора пролунала перша проповідь Ісуса, виголошена в Його рідному місті Назареті. Сьогодні ми чуємо опис проповідницької діяльності Ісуса в Капернаумі — місті розташованому на кордоні Галілеї та земель, заселених переважно поганами. В Назареті Ісуса відкинули Його ж близькі, бо Він казав, що Бог спасає не лише Вибраний народ, але й усіх, хто Бога шукає. Як доказ Ісус нагадав, що вже пророки Ілля та Єлисей принесли віру поганам.
У Капернаумі, як чуємо у сьогоднішньому Євангелії, Він також зіткнувся з опором. Цього разу то був спротив нечистого духа. Демон, заволодівши людиною, хотів підступно викликати у присутніх в синагозі враження, що ніби він глибоко знає Ісуса і що Ісус, «Святий Божий», для людей небезпечний. Демон кричить ніби від імені усіх зібраних: «Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Чи Ти прийшов вигубити нас? Знаю, хто Ти є — Святий Божий!». Диявол хотів, аби люди в синагозі почали боятися, що Ісус принесе їм загибель. Він використав той факт, що пророки Ілля та Єлисей кілька разів викликали кару смерті на грішників. Адже це саме їх в Ізрáїлі згадували як «Святих Божих».
Диявол завжди говорить неправду. По-перше, він зовсім не знає усієї правди про Ісуса. По-друге, Ісус прийшов не погубити грішників, але спасти їх.
Ісус не дискутував із сатаною, а просто «замкнув йому вуста» — вигнав його і зцілив того чоловіка. Це зцілення було найбільш переконливим доказом того, що Христос прийшов на землю, щоби звільняти людей від сили диявола, від гріха, неправди та страху.
Фото: Фитнес для мозга