Які любі Твої оселі,
Господи сил!
Моя душа знемагає
і лине до Господніх дворів,
моє серце і моє тіло радіють Живим Богом.
Адже й пташка знайшла собі хатку,
і ластівка – собі гніздо,
де виведе своїх пташенят, –
Твої жертовники, Господи сил,
мій Царю і мій Боже!
Блаженні ті, що живуть у Твоєму домі:
Вони завжди складатимуть хвалу Тобі.
Блаженна людина, сила якої в Тобі,
а в неї у серці – дороги до Тебе.
Вони проходять долиною Плачу –
копають там криницю,
а ранній дощ покриває її благословенням.
Вони все більше й більше
набиратимуться сили,
з’являться перед Богом у Сіоні.
Господи, Боже сил, почуй мою молитву.
Прислухайся, Боже Якова!
О Боже, Ти наш щит,
поглянь і подивися на обличчя свого помазанця.
Адже один день у Твоїх дворах
кращий за тисячі.
Я волію бути сторожем на порозі Божого дому,
ніж жити в поселеннях грішників.
Адже Господь Бог – сонце і щит.
Господь посилає милість і славу,
не позбавить благополуччя тих,
що ходять бездоганно.
Господи сил,
блаженна людина, яка покладає надію на Тебе!
З молитовника “Щоденно з Богом”