Роздуми до Слова Божого на середу ХХVІІІ звичайного тижня, рік І
Горе вам, фарисеї, бо ви даєте десятину з м’яти, рути та всякої городини, але занедбуєте правосуддя і любов Божу! І це треба було робити, і того не лишати. (пор. Лк 11, 42)
Кожен з нас має свої улюблені справи, для яких завжди знайде час і сили, щоб їм віддатися. Можливо, є в нас також улюблені християнські практики, якими охоче «підкачуємо» свою душу і завдяки яким почуваємося кращими.
Слова сьогоднішнього фрагменту Євангелія спонукають нас відірватися хоч на мить від таких місць, де приємно нашому «я», та співставити їх із Заповіддю Любові до Бога і ближнього…
Варто помітити, що Ісус не засуджує таких побожних практик, але показує дальшу перспективу, вказує на підґрунтя, з якого вони повинні випливати.
Якщо ці слова якось нас схвилювали чи заінтригували – частіше молімося словами головної Заповіді: «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, всією душею твоєю, всією силою твоєю і всією думкою твоєю». Добрий Бог через наше сумління підкаже, чим і коли варто зайнятися, а що залишити.