Роздуми над Божим словом на вівторок І тижня Адвенту
Лк 10, 21–24
Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так Тобі подобалося. Все передав Мені Отець Мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!» Потім, звернувшися до самих учнів, Він промовив: «Щасливі очі, що бачать, що ви бачите. Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули».
Чому нас так інтригують таємниці? Нерозгадані злочини у реальному житті, детективні історії в романах, хитромудрі сюжети по телебаченню приваблюють нас. Бо Таємниця розбурхує людську уяву і підштовхує шукати істину. І коли нам вдається знайти розгадку — ми радіємо.
У кожному з нас закладено потребу шукати й пізнавати Бога. Може, пошук мети і сенсу життя — це підсвідоме прагнення кожної людини знайти Всевишнього та осягнути Його задум. Таємниці Божого Царства, приховані від царів і пророків минулого, Христос обіцяє відкрити «немовляткам», тобто простим людям, які довіряють Богові та готові прийняти Його слово. Ми теж можемо бути такими «немовлятками». Всі духовні таємниці відкрив нам Ісус Христос.
Це дивовижна звістка: Бог прагне явити себе — тобі й мені! Він хоче, щоб ми пізнали Його любов і милосердя, співчуття і наполегливість. Він вказує шлях, дає благодать і натхнення, щоб іти за Ним. У хрещенні та миропомазанні ти отримав Духа мудрості й пізнання. Розгадка всіх Божих таємниць — усередині тебе!
Та гріх блокує світло Божої благодаті. Він затьмарює наші серця так сильно, що ми втрачаємо наш зв’язок із Господом. Тому в цей період Адвенту постарайся приступити до сповіді — Таїнства Покаяння і Примирення. Щирої та смиренної сповіді разом зі старанною молитвою досить, щоби темряву розсіяти й побачити сяйво Божої слави.
Сьогодні завершимо наші роздуми молитвою з Псалма 63, 2-9:
Боже, ти Бог мій! Тебе шукаю пильно. Тебе душа моя прагне, Тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.
Отак і я у святині Тебе виглядаю — побачити силу Твою й Твою славу.
Твоя бо милість ліпша від життя, уста мої славитимуть Тебе.
Отак будуТебе хвалити, поки життя мого, у Твоїм імені здійматиму мої руки.
Душа моя насититься, немов туком та оливою, уста мої веселим голосом хвалитимуть Тебе.
Коли згадаю на моїй постелі Тебе, під час нічних чувань розмишлятиму про Тебе.
Бо Ти прийшов мені на допомогу, і в тіні крил Твоїх я ликуватиму.
Душа моя до Тебе лине, мене підтримує Твоя десниця.
Слава Отцю і Сину і Святому Духу. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
