Світло прийшло. Надійся на Нього!

Роздуми над Божим словом на 31 грудня

Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог. З Богом було воно споконвіку. Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього. У ньому було життя, і життя було — світло людей. І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява. Був чоловік, посланий Богом, ім’я йому — Йоан. Прийшов він свідком — свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували. Не був він світло — був лише, щоб свідчити світло. Справжнє то було світло — те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ. Було у світі, і світ ним виник — і світ не впізнав його. Прийшло до своїх, — а свої його не прийняли. Котрі ж прийняли його — тим дало право дітьми Божими стати, які в ім’я його вірують; які не з крові, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише від Бога народилися. І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили — славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого. Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене». Від його повноти прийняли всі ми – благодать за благодать. Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа. Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, – той об’явив. 

Йн 1, 1–18

Щасливого Нового року! Нехай Бог благословить тебе в усіх твоїх починаннях! До речі, про них. Ти вже продумав плани і постанови на наступний рік? Може, вирішив відмовитися від солодощів; менше часу проводити перед комп’ютером заради того, щоб частіше читати Святе Письмо? А, може, хочеш помиритися з тим, кому не міг пробачити? Дуже добре. То, може, додаси до списку ще один намір, який підказує нам сьогоднішнє євангельське читання. Про те, щоб навчитися більше надіятися на Господа.

Так, ми надіємося на Бога, але чи завжди? Коли в когось із наших близьких діагностують невиліковну хворобу, то часто впадаємо у відчай. Надія може ослабнути й тоді, коли раптом повертається гріх, який, як нам здавалося, вже був переможений. Все це болісні ситуації, в яких ми можемо малодушно втратити надію.

В основі відчаю лежать два фундаментальні питання. Чи ми віримо, що Бог «в курсі» всіх подій? І чи віримо, що Він усе оберне на добро?

Сьогоднішнє Євангеліє відповідає нам. Ісус Христос знає, що ми живемо у світі, зараженому гріхом, і саме тому Він прийшов у цей світ. Він Світло, і темрява не може перемогти Його. Це не означає, що пітьми більше немає; але маємо бути певні, що за нею ніколи не буде останнє слово! Настане час, коли кожна сльоза буде витерта, і не буде жодних страждань (див. Одкр 21, 4). Христос з’явиться у славі та повік царюватиме над усієї землею! Ти віриш у це? Тому зараз, на межі років, не зосереджуйся на проблемах, а зверни свій погляд на Ісуса Христа. Подивися на розп’яття над вівтарем і згадай, як сильно Бог любить тебе. Постарайся по­новому почути звичайні молитви. Прийми Христа в Євхаристії з особливою радістю. Він подбає про все, що треба, а ти будь Йому вірний!

«Ісусе Христе, будь джерелом моєї надії в наступному 2020­му році. Ісусе, уповаю на Тебе!»

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, на віки вічні. Амінь

Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.