Зціляти прокажених

Роздуми над Божим словом на 11 січня

І от, як Ісус був в одному з міст, з’явився чоловік, увесь у проказі. Побачивши Ісуса, він упав ниць і почав Його благати: «Господи, якщо Ти хочеш, можеш мене очистити». Ісус простягнув руку, доторкнувся до нього й каже: «Хочу, очистись!» І вмить покинула його проказа. І наказав йому: «Нікому не говори, але йди та покажися священникові та принеси дар за твоє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідоцтво». Чутка про Нього ширилась дедалі більше, і сила людей збігалася, щоб Його почути й вилікуватись від своїх недуг. Та Він відходив у місця самітні й молився.

Лк 5, 12–16

У вересні минулого року розпочався беатифікаційний процес Джона Бредберна — британця, який п’ятнадцять років прослужив хворим на проказу в Зімбабве і загинув там 1979 року. Бредберн здобув там широку популярність і любов за те, що попри хворобу і потворність людей, про яких дбав, він ставився до них із повагою та любов’ю.

Один із прикладів — історія про жінку Вероніку. Вона була так сильно налякана потворністю свого обличчя, що ніхто й ніколи не бачив, щоб вона усміхалася. Та одного разу при всіх Бредберн сказав їй: «О Вероніко, коли ти потрапиш на небеса, ти будеш неймовірно красивою, справді красивою». Його тон був таким щирим і переконливим, що вона вперше за весь час усміхнулася. Як виявилося, ці слова кардинально змінили Вероніку. Відтоді вона стала джерелом радості та втіхи для інших. Вона підбігала (хоча й не мала пальців) до ліжок хворих, коли ті були засмучені, і ніколи не пропускала можливості втішити вмираючого. Слова Бредберна проникли в її серце і зцілили його.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кількість людей, які хворіють на проказу, або хворобу Хансена, за останні двадцять років різко скоротилася: із 5 мільйонів 200 тисяч до трохи більше 175 тис. осіб. Але, тоді як випадки цієї хвороби стають дедалі рідшими, випадки соціальної ізоляції їх зростають у геометричній прогресії. Люди різних станів і різного достатку перебувають у постійній боротьбі за те, щоб не почуватися самотніми, а бути цінними та любленими. У своєму житті вони можуть почуватися, як та Вероніка чи як людина із сьогоднішнього євангельського читання.

Ти можеш стати апостолом Христа для таких людей і, як Він, дивитися на них очима любові. Тобі не завжди вдасться допомогти, принести фізичне зцілення чи примирення з кимось, хто завдав їм болю. Але ти можеш принести їм слово Бога. Можеш показати їм своїми словами чи діями, що вони не самотні; дати відчути, що Ісус Христос бачить їх, цінує і сильно любить.

«Господи, дай мені сміливості простягнути руку й доторкнутися Твоєї любов’ю до самотніх і покинутих.»

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.

Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.