Дочекалися, але не впізнали

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія»  на 17 лютого

Рядки, які ми так спокійно читаємо, насправді є відтворенням великого хвилюючого моменту для ізраїльського народу. Ісус посилає своїх учнів привести молодого осла, на якому Він збирається в’їхати у Єрусалим. Цим Ісус вказує на своє месіанське покликання, адже близько тисячі років тому так увійшов у це місто цар Давид, з покоління якого, згідно з пророцтвами, мав з’явитися Месія і Спаситель Ізраїля. Ісус обирає цей явний знак, щоби сказати вибраному народові, що сьогодні настала повнота часу і він дочекався свого Царя.

Дочекався, але не впізнав…

Після в’їзду Ісуса в Єрусалим події розвивалися дуже швидко. Однієї ночі, перед святом Пасхи, Ісуса схопили під час молитви у Гетсиманському саду і довго водили вулицями міста: спершу до первосвященика Каяфи, далі — до прокуратора Понтія Пилата, від нього — до царя Ірода і знову — у преторію до Пилата, аж поки той, жорстоко бичувавши Ісуса, видав Його на розп’яття…

Ісус увійшов у місто на беззахисному осляті і без зброї, щоби показати, що Він є царем миру, і що в Його Царстві немає насильства, а у відповідь отримав криваву розправу, бо Ізраїль не розпізнав в Ісусі обіцяного Месію і поставився до Нього як до самозванця. Такий Месія був незручним: Він критикував закам’янілість їхніх сердець, закликав до покаяння і проголошував свободу життя в Бозі, а це не відповідало їхнім очікуванням і уявленням.

Ми можемо скільки завгодно критикувати ізраїльських релігійних провідників за їхню сліпоту, але в нашому щоденному житті нам не чужа їхня поведінка… Особливо, коли справа стосується молитви, адже ми часто отримуємо від Бога не те, про що просимо… Ми просимо про щось та очікуємо це згідно з нашими уявленнями, і рідко відкриті на те, щоби Бог вчинив із нашим життям згідно з Його уявленням, бо це часто буває для нас незручним і вимагає особистої внутрішньої переміни. Як важливо все-таки вміти у будь-яких обставинах, в яких ми опиняємося протягом дня, відчитати Божу руку і прийняти все з вдячністю, бо, можливо, якраз те, що з нами відбувається, і є довершенням нашого спасіння у щоденному житті.

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com