Біблійні роздуми

Дочекалися, але не впізнали

16 Лютого 2020, 21:19 693

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія»  на 17 лютого

 

 

Рядки, які ми так спокійно читаємо, насправді є відтворенням великого хвилюючого моменту для ізраїльського народу. Ісус посилає своїх учнів привести молодого осла, на якому Він збирається в’їхати у Єрусалим. Цим Ісус вказує на своє месіанське покликання, адже близько тисячі років тому так увійшов у це місто цар Давид, з покоління якого, згідно з пророцтвами, мав з’явитися Месія і Спаситель Ізраїля. Ісус обирає цей явний знак, щоби сказати вибраному народові, що сьогодні настала повнота часу і він дочекався свого Царя.

Дочекався, але не впізнав…

Після в’їзду Ісуса в Єрусалим події розвивалися дуже швидко. Однієї ночі, перед святом Пасхи, Ісуса схопили під час молитви у Гетсиманському саду і довго водили вулицями міста: спершу до первосвященика Каяфи, далі — до прокуратора Понтія Пилата, від нього — до царя Ірода і знову — у преторію до Пилата, аж поки той, жорстоко бичувавши Ісуса, видав Його на розп’яття…

Ісус увійшов у місто на беззахисному осляті і без зброї, щоби показати, що Він є царем миру, і що в Його Царстві немає насильства, а у відповідь отримав криваву розправу, бо Ізраїль не розпізнав в Ісусі обіцяного Месію і поставився до Нього як до самозванця. Такий Месія був незручним: Він критикував закам’янілість їхніх сердець, закликав до покаяння і проголошував свободу життя в Бозі, а це не відповідало їхнім очікуванням і уявленням.

Ми можемо скільки завгодно критикувати ізраїльських релігійних провідників за їхню сліпоту, але в нашому щоденному житті нам не чужа їхня поведінка… Особливо, коли справа стосується молитви, адже ми часто отримуємо від Бога не те, про що просимо… Ми просимо про щось та очікуємо це згідно з нашими уявленнями, і рідко відкриті на те, щоби Бог вчинив із нашим життям згідно з Його уявленням, бо це часто буває для нас незручним і вимагає особистої внутрішньої переміни. Як важливо все-таки вміти у будь-яких обставинах, в яких ми опиняємося протягом дня, відчитати Божу руку і прийняти все з вдячністю, бо, можливо, якраз те, що з нами відбувається, і є довершенням нашого спасіння у щоденному житті.

 


Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: