Роздуми над Божим словом на суботу І тижня Великого Посту
Ви чули, що було сказано: люби ближнього свого й ненавидь ворога свого. А Я вам кажу: любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; таким чином станете синами Отця вашого, що на небі, Котрий велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих і посилає дощ на праведних і неправедних. Бо коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять? І коли ви вітаєте лише братів ваших, що надзвичайного чините? Хіба не те саме й погани роблять? Тож будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий.
Мт 5, 43–48
Як би ти описав досконалість, і де, по-твоєму, її можна побачити? Може, у барвистому заході сонця, на прямовисних скелях або у квітковому лузі? У певному сенсі, так, бо у красі природи справді прихована досконалість Творця. Та що можна сказати про досконалість людини — вінця Божого творіння?
Сьогодні йдеться не про футболіста, що забив красивий гол, не про співака, чий виступ зворушує слухачів до сліз, не про майстерного кондитера, який творить дивовижні торти… На жаль, можна бути талановитим у якійсь царині — і водночас підлою людиною. Людські чесноти як сукупність досконалості Ісус Христос докладно описує у своїй Нагірній проповіді (див. Мт 5, 1 – 7, 29). Всі Його заповіді говорять про людяність: про щирість, прощення, милосердя, доброту, послідовність у словах і вчинках, чистоту думок, любов до ворогів… (див. Мт 5, 44).
Часто, забуваючи про власну недосконалість, ми нарікаємо на недосконалість інших людей і ставимось до них як до своїх ворогів. Це може бути неслухняна дитина, непоступливий сусід або твій брат, який не знаходить часу, щоб допомогти тобі в догляді за літніми батьками, або родич, що відбирає в тебе спадок… Як не гніватися на таких людей? Як залишатися доброзичливим, не кажучи вже про любов до них?! Для цього необхідне смирення, що випливає з усвідомлення своєї недосконалості. І, що найважливіше, для цього потрібні особисті взаємини з Ісусом Христом, які дарують здатність дивитися на наших «ворогів» Його очима.
Наступного разу, помітивши чиюсь недосконалість, не поспішай виливати на нього (а тим більше поза його спиною) негативні емоції. Почни з молитви: із прохання до Господа допомогти тобі побачити справжню причину чийогось поганого вчинку. Дуже часто людська недосконалість коренями сягає в дитинство тієї людини, у брак батьківської любові та мудрості у вихованні, і є виявом людської незрілості… Проси Господа дати тобі більше ясності, терпеливості, співчуття.
Закликаючи нас до досконалості, схожої на Божу святість, Ісус Христос дає нам надію, що це можливо. Це можливо — із Його благодаттю, яка зміцнює наші зусилля. Приймімо цю благодать у молитві й таїнствах та наповнюймо нею наше повсякденне життя.
«Господи Ісусе Христе, допоможи мені прагнути особистої святості й допомагати іншим молитвою та підтримкою прямувати до досконалості».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.