«Ісус Христос є обличчям милосердя Отця», — пише Папа Франциск у буллі «Misericordiae vultus», якою в Церкві проголошено Рік Милосердя. Хто бачить Сина, той бачить також і Отця (пор. Йн 14, 9). Ісус із Назарета своїми словами, жестами, всією своєю особою являє милосердя Бога. Ми потребуємо постійного споглядання цієї таємниці милосердя, позаяк вона є для нас джерелом радості, миру і втіхи. Це умова нашого спасіння.
Вдивляймося сьогодні в таємницю Милосердя Божого, супроводжуючи Ісуса на Хресній Дорозі, беручи участь в акті милосердя, де Бог виходить нам назустріч. Ісус Христос закликає нас, щоб ми жили в любові й стали видимим знаком діяння Отця у наших родинах.
І стояння
Бог, якого судить людина
Дозволив безвинно себе засудити, принизити і покарати, не припиняючи нас любити і показуючи свою любов серед найбільшого страждання. Чи ми варті такої жертви?
Чи мене також судять несправедливо? Можливо, навіть найближчі. Що я тоді роблю? Борюся, звинувачую? Чи люблю? Чи приймаю ці страждання, бо заслуговую на них?
Ісусе, довіряю Тобі. Допоможи мені навіть у стражданнях зберегти Твою любов у своєму серці.
ІІ стояння
Ісус бере хрест
Бере на себе наші гріхи і слабкості. Бере кожного з нас на себе, віддаючись нам не на хвилину, а аж до смерті, до кінця. Чи наслідую я Ісуса в прийнятті хреста? Мій чоловік, моя дружина це не лише моя підтримка, але й мій хрест. Чи я можу так прийняти свою дружину, свого чоловіка? Чи я готовий нести з любов’ю цей хрест аж до кінця?
Ісусе, довіряю Тобі. Вірю, що цей хрест мені під силу, що я можу його нести.
ІІІ стояння
Перше падіння
Падаючи під тягарем хреста, волає — милосердя хочу, а не жертви (пор. Мт 12, 7).
Як я підходжу до своїх щоденних завдань, обов’язків, до своєї праці? Це моє служіння найближчим, можливість забезпечити їм гідне життя? Чи, може, самоціль? Що я даю щоденно своїй родині? Чи бажання забезпечити моїй родині комфорт, ліпше й багатше життя не перетворює мене на заручника гонитви за щастям і добром для них?
А Ісус каже: «Милосердя прагну — любові, часу, твоєї присутності й тепла». Хочу довіряти Тобі, Ісусе, в тому, що можна робити менше, аби чогось було більше. Довіряю Тобі, бо іноді менше значить більше.
ІV стояння
Зустріч із Матір’ю
Всемогутній Бог прагне показати людині свою любов, народжуючись як людина у сім’ї з лона Діви Марії. Втілюючи Божий план спасіння людства, Він не розриває сімейних зв’язків. Ісус зустрічається з Матір’ю, аби допомогти Їй зрозуміти, що це не випадково, що так має бути, бо це Його завдання і Він повинен його виконати. Марія розуміє все, але це не звільняє Її від болю. Як мати, вона страждає зі своїм сином. Як Він, приймає Божу волю.
Батьки отримують свою дитину від Бога на якийсь час, аби приготувати її до життя, а потім відпустити. Вони повинні прийняти її свободу, її власний життєвий шлях, але водночас делікатно супроводжувати на цьому шляху, підтримувати, молитись — і страждати.
Ісусе, довіряю Тобі. З довірою дивлюсь у майбутнє своєї дитини. Твоєї дитини.
V стояння
Симон з Киринеї допомагає Ісусові нести хрест
Бог потребує людини, аби рятувати світ. Потребує Симеона, Марії, Олександра, Анни… Мені також потрібна людина. Бог поставив колись на моєму шляху мою дружину, мого чоловіка, щоб ми разом ішли рятувати світ.
Дружино, чи цінуєш ти допомогу свого чоловіка, чи бачиш, як він несе хрест разом з Ісусом? Чи цінуєш його відданість, зусилля, важку працю, щоденну втому?
Ісусе, довіряю Тобі. Ти бачиш працю мого чоловіка і дивишся на нього з любов’ю. Дозволь мені дивитися на нього Твоїми очима.
VІ стояння
Вероніка отирає сльози
Вероніка з жіночою вразливістю споглядає страждання Ісуса, простягає руки й хустку до Нього. Бог‑Людина дозволяє витерти собі сльози болю і страждань. Зі смиренням і вдячністю приймає її допомогу.
Чоловіку, чи ти витираєш сльози своїй дружині, чи бачиш її страждання, чи не ігноруєш його як «бабське голосіння»? Чи можеш схилитися над нею і прислухатися до її болю та потреб так, як це зробила Вероніка для Ісуса?
Ісусе, довіряю Тобі. Навчи мене вразливості серця, яке відчуватиме невисловлене страждання і витре невидиму для ока сльозу.
VIІ стояння
Друге падіння
Як же це по-людськи! Милосердний Бог виявляє свою солідарність, відкриває свою близькість. Підводиться після падіння заради нас. Чи знаю, що, страждаючи і падаючи, я опиняюся найближче до Бога? Достатньо лише дозволити Його любові огорнути себе.
Немає такого падіння, з якого б Він нас не підводив. Зрікаючись себе самого та беручи щодня свій хрест, завжди буду з Ним. Чи я готовий підвестися з огляду на любов до своєї сім’ї?
Ісусе, довіряю Тобі, бо разом із Тобою завжди можу встати вдруге, втретє, вдесяте…
VIІІ стояння
Ісус зустрічає жінок
Ісус їх не ігнорує, висловлює їм свою повагу, помічає їхній жаль та співчуття. Не забороняє плакати, а вказує, над чим слід насправді плакати. Прагне скерувати їхній жаль джерело проблеми, на гріхи їхніх синів, на людські гріхи. Над цим потрібно плакати. І це завдання жінки, яка є серцем сім’ї. Бо людство стає сухим деревом. Вразливість серця і сльози жінки можуть повернути його до життя.
Над чим я плачу?
Ісусе, довіряю Тобі. Прийми мій жаль і сльози.
ІХ стояння
Третє падіння
Три падіння і три піднесення після падінь. Наше життя сповнене падінь і поразок. Ісус падає з нами, аби допомогти нам підводитися після наших падінь. Що можемо зробити? Вихопитися втретє за піднесений заради нас хрест.
Чи вистачить мені віри?
Ісусе, довіряю Тобі. Будь терпеливим до мене.
Х стояння
Оголення
Ось чоловік! (пор. Йн 19, 56) — ось Людина, оголена, принижена і всіма зневажена. Ось людина, яка прийшла творити добро, оздоровлювати, воскрешати і роздавати хліб. Ось людина, що є Сином Божим, Месією (пор. Лк 9, 20). Зневажений — Окритий славою. Смертний вічний Цар. Оголений Володар світу.
І лише очі віри можуть побачити в Ньому Царя і Бога. А я? Чи інші бачать у мені образ Бога? Чи я є обличчям Ісуса? Чи інші, моя дружина, мій чоловік, мої діти, мої рідні бачать у мені образ Божий?
Ісусе, довіряю Тобі. Дозволь мені бути Твоїм відображенням попри мою слабкість.
ХІ стояння
Ісуса прибивають до хреста
«Отче, прости їм, бо не знають, що чинять» (Лк 23, 34). Перші слова Ісуса з хреста — це слова прощення. Ісус стражденний, страшним чином принижений і ображений, просить Отця, аби вибачив Його мучителів. Як далеко може сягати Боже Милосердя! Воно не знає меж і не виключає нікого!
Чи я пробачаю, чи радше замикаюся в собі, щоби мене більше не скривдили? Найбільше болять рани, зроблені тими, кого кохаю.
Ісусе, нехай моє серце буде завжди відкритим, нехай уміє пробачати навіть сімдесят сім разів.
ХІІ стояння
Смерть на хресті
Ісус віддав духа. Склав своє життя у руки Милосердного Отця. Він упевнений в Тому, кому ввірив свою долю. Чи я умію так довірити свою долю Богові? Чи зможу із довірою та спокоєм віддати своє життя, життя своєї родини Милосердному Богу? Чи зможу як св. Фаустина сказати, страждаючи або хворіючи: «Попри все вірю в силу Милосердя Твого» (Щоденник, 309)? Що зараз я так міцно тримаю у своїх руках, що хочу спасти своїми силами?
Довіряю Тобі, Ісусе, і разом із Тобою хочу віддатися Милосердному Отцеві.
ХІІІ стояння
Тіло Ісуса знімають з хреста
Все намарно! Ісус помер! Залишається лише зняти тіло з хреста і покласти до гробу. Залишається поховати надію та радість. Справді? Скільки у мені надії, коли у подружжі та родині непорозуміння, коли здається, що немає майбутнього, що неможливо підвестися на ноги, що та прірва переді мною надто велика?
Де ті надії та плани, з якими ми входили у подружнє життя, з якими розпочинали нашу спільну дорогу? Чи ми їх уже поховали, відмовилися від них?
Ісус промовляє, коли Його тіло знімають з хреста: «Не вмираю намарно! Хочу врятувати ваше подружжя, вашу сім’ю!
Ісусе, довіряю Тобі. Ісусе, знятий з хреста, довіряю Тобі.
ХІV стояння
Тіло Ісуса кладуть до гробу
Якою великою є Твоя любов до нас, Ісусе! Ти дозволив себе розіп’ясти і поховати, аби показати її. Неможливо бути байдужим до такої Любові. Покора закликає кинутись у Твої обійми, а пиха каже відвернутися від Тебе. Твоя смерть і Твій гріб — це не кінець, це переміна моєї слабкості в Твою силу, моєї гріховності у Твою святість.
Чи зможу відмовитись від моєї пихи, від переконання, що можу сам здобути Твоє визнання та заробити собі на небо? Чи усвідомлю, що таким чином відвертаюся від Тебе, відкидаю Твою любов, яка уже мені подарована?
Ісусе, дай мені краще та повніше зрозуміти Твою любов до мене, Твоє безмірне милосердя. Ісусе, довіряю Тобі.
Молитва
Господи Ісусе Христе, Ти ніколи не перестаєш відчиняти двері свого серця, повторюючи, що нас любиш і хочеш розділити з нами своє життя. Дозволь нам єдиними устами — як чоловіки й жінки, як подружжя, сини та дочки, постійно з довірою повторювати: згадай Милосердя Твоє, Господи, та благодаті Твої, що тривають споконвічно. Амінь.
фінансово.
Щиро дякуємо!
