Роздуми над Божим Словом на ІІ Великодню неділю, рік А
Тоді, коли був вечір, у перший день тижня, коли двері, де перебували учні, були замкнені зі страху перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм: «Мир вам!» Промовивши це, показав їм руки та бік. Тож зраділи учні, побачивши Господа. Тоді Ісус знову сказав їм: «Мир вам! Як послав Мене Отець, — і Я посилаю вас!» Промовивши це, Він дихнув і каже їм: «Прийміть Святого Духа! Кому відпустите гріхи, — будуть відпущені їм; кому затримаєте, — будуть затримані». Тома ж, один із Дванадцятьох, званий Близнюком, не був з ними, коли прийшов Ісус. Тож інші учні розповідали йому: «Ми бачили Господа!» Та він сказав їм: «Якщо не побачу на Його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця в рани від цвяхів, і не вкладу своєї руки в Його бік, — не повірю!» І через вісім днів знову були всередині Його учні, й Тома з ними. Приходить Ісус — а двері були замкнені — та став посередині й сказав: «Мир вам!» Потім каже Томі: «Поклади сюди свій палець і поглянь на Мої руки, піднеси свою руку і вклади у Мій бік, — і не будь невіруючий, але віруючий!» У відповідь Тома сказав Йому: «Господь мій і Бог мій!» Каже йому Ісус: «Тому що ти побачив Мене, ти повірив. Блаженні ті, які не бачили, а повірили!» Багато й інших знамень зробив Ісус перед своїми учнями, які не записані в цій книзі. А це було написане, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб вірячи, життя мали в Його Ім’я.
Йн 20, 19-31
Ісус Христос уже являвся учням після Воскресіння. Навіщо рівно за тиждень Він знову приходить до них у ту ж кімнату? Одна з причин — апостол Тома, який не був під час першої зустрічі з Воскреслим і не повірив розповідям інших апостолів. Господь не хотів залишати його в невірі, тому запропонував торкнутися і самому переконатися. В певному сенсі, Ісус ніби повернувся з Томою на Голготу, до підніжжя Хреста, від якого той утік.
Це терпеливе розуміння Господом людської немочі зродило в серці апостола нову віру, яку він висловив вигуком: «Господь мій і Бог мій!» (Йн 20, 28). А це, своєю чергою, зробило його здатним проповідувати Євангеліє і віддати життя за Господа.
Історія Томи показує нам, що Божа милість охоплює не лише прощення наших гріхів, хай би якими тяжкими вони були. Вона є також розумінням нашої немочі й терпеливістю до нашого повільного духовного зростання. Милосердя Господа прагне визволити нас від сумнівів, страхів і почуття провини. Ця свобода дозволяє кожному з нас, як і Томі, сповнитися благодаттю Христа, вірно йти за Ним усюди і розраховувати на воскресіння і вічне щастя в небі.
Щодня Ісус Христос приходить до нас, щоб ми могли переконатися, що Він наш Господь і Бог. Тому продовжуй читати Книгу Діянь і пам’ятай, що кожне чудо, зроблене апостолами, кожне їхнє слово випливали з досвіду любові Божої. Ця ж любов оновлюється щоранку і для нас, і ніколи не скінчиться! (пор Пл Єр 3,22-23).
«Господи Ісусе Христе, уповаю на Тебе!»
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
