У юнацькі роки бл. Фредерик Озанам написав молитву для людей вільного стану. Його прохання про подругу життя було вислухане. Заохочуємо всіх, хто шукає своє покликання, піти слідами бл.Фредерика, щоденно відмовляти складену ним молитву і довірити себе його заступництву.
Перш ніж стати великим католицьким громадським діячем ХІХ ст., співзасновником Товариства Вінсента де Поля, натхненником суспільного вчення Церкви і співтворцем християнської демократії, блаженний Фредерик Озанам довго шукав своє покликання. Він вагався між світським целібатом, подружжям та чернецтвом. Просив Господа, щоб той об’явив йому свою волю щодо його життя. Саме тоді виникла молитва для людей вільного стану, які шукають того, з ким могли би поєднати свою долю.
Бог вислухав молитви бл. Фредерика і невдовзі той познайомився з молодою жінкою, Амелією Сулакруа. 23-го червня 1841р. вони одружилися, а через чотири роки, 24 липня, з’явилася на світ їхня перша донька, Марія. Ця пара — один із найкращих прикладів християнського подружжя та взаємопідримки в життєвих випробуваннях. Сьогодні ті, хто бажає для себе такої ж любові, можуть долучитися до щоденної молитви бл.Фредерика Озанама:
Я відчуваю в собі велику пустку, яку не можуть заповнити ані дружба, ані наука.
Не знаю, на кого чекає це порожнє місце: може, на Бога, а може, на іншу людину.
Якщо на іншу людину, то прошу, щоб вона з’явилася тоді, коли я буду її достойний.
Прошу, щоб вона мала таку зовнішню чарівність, щоб я не мав почуття втрати; але насамперед, щоб у неї була прекрасна душа, повна чеснот; щоб вона була набагато ціннішою за мене; щоб тягнула мене вгору, замість тягнути додолу; щоб була щедрою, бо я часто буваю малодушним; щоб палала ревністю, бо я літеплий у Божих справах; щоб була до мене поблажливою, аби мені не було соромно перед нею за мою недосконалість.
Не поки дай мене, Господи, нехай хтось мене покохає. Ти знаєш, що я не шукаю в любові лише задоволення, шукаю в ній також допомоги, щоб зневажати всіляке зло, і сил для боротьби за Добро і Правду.
Амінь.