Не боятися бути смиренними

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 12 серпня

Сьогоднішня притча Ісуса Христа про двох синів може стати прекрасною нагодою, щоби серйозно приготуватися до сповіді. Зазвичай ми сповідаємося моралістично, згідно із заздалегідь підготовленим списком: це вчинив, а цього не вчинив. Сьогоднішнє Євангеліє переносить питання навернення в площину моєї щирості щодо виконання волі Божої.

Що треба зробити, щоб виконати Божу волю? Зректися своєї волі. Що ж заважає нам зрікатися своєї волі й виконувати Божу? Гординя — мати всіх гріхів, та ще й лінивство — добрий ґрунт для безумства. Бувають важкі випадки, коли вони нерозривно поєднані.

У випадку фарисеїв навернення ускладнене «багатим внутрішнім світом»: по-перше, каятися немає за що; по-друге, вони чули заклик Йоана Хрестителя покаятися й слідувати за Ісусом — такою є воля Божа. Але ж за Ним йде натовп блудниць і митарів… Фарисей бачить, що ділом Бога є його богомільне релігійне життя; проте від його погляду приховане зверхнє ставлення до грішників (див. Лк 18,11). Його спосіб мислення був такий: грішники — нечисті, і якщо перебувати в їхньому товаристві, то що про мене скажуть інші?

Так, ми боїмося втратити свій авторитет перед іншими, боїмося бути смиренними. Із цього випливає: хто з нас є вільним від суспільної думки, той, мабуть, вільний від фарисейської закваски…

Ми також розуміємо, що любити іншого, жити задля іншого — це щастя. Ба, навіть більше: ми вважаємо тих людей видатними, героями, якщо вони віддали своє життя за друзів своїх. Але жити задля праведника хтось би й згодився, а от померти за негідника? Такою є воля Божа. Стоячи в храмі й слухаючи проповідь про милостиню, я перебуваю в захопленні: так, усе роздам бідним. А от зустрівши потім безхатька, насамперед, думаю: Випрошує гроші, напевно, на горілку, працювати не хоче, — та йду собі далі. Це і є розрив між деклараціями, бажанням та їхньою реалізацією. У концентрованому вигляді його формулює апостол Павло: Знаю бо, що не живе в мені, тобто в моїм тілі, добро: бажання бо добро творити є в мені, а добро виконати, то — ні (Рим 7,18). Напевно, щоби знайти в собі цей розрив, фарисейську закваску, і зректися її, варто переглянути власне релігійне життя: де в ньому є щирість намірів, а де — звичайне лінивство й гординя.

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com