Роздуми над Божим Словом на суботу ХХХІ Звичайного тижня, рік ІІ
Я вельми зрадів у Господі, що ваші старання про мене знову нарешті ожили, — ви про те старалися, та нагоди вам бракувало. Я кажу це не тому, що терплю злидні, бо я навчився задовольнятись тим, що маю. Умію бути в упокоренні, умію бути і в достатку: в усьому й в усіх обставинах я звик і насичуватися, і голодувати, жити в достатках і терпіти злидні. Я можу все в Тому, Хто укріплює мене. Однак, ви все ж таки зробили добре, що взяли участь у моїй скорботі. І ви, филип’яни, знаєте, що на початку євангельської проповіді, коли я вийшов був з Македонії, крім одних вас, ніяка Церква не брала участі в даванні і прийманні, бо й у Солунь ви раз і вдруге вислали були мені на потреби. Не те, щоб я шукав дарів, я бо шукаю плоду, що множиться на вашу користь. Я одержав усе, і маю надто. Мені доволі всього, відколи я дістав від Епафродита вашу милостиню, — пахощі солодкі, жертву приємну, Богові вгодну. За те мій Бог виповнить усі ваші потреби, за багатством своїм, у славі, у Христі Ісусі.
Флп 4, 10-19
У романі Джима Стовела «Останній дарунок» описано історію зіпсованого юнака Джейсона Стівенса, якому його заможний старенький дідусь заповідає дарувати щодня протягом місяця по одному подарунку, перш ніж він зможе отримати спадщину. Тож головному героєві роману доводиться бути донором крові, доглядати за дітьми сусіда й доставляти їжу людям з обмеженими можливостями. Завдяки цим актам милосердя він дізнається, що коли даруєш любов, то і той, хто дарує, і той, хто отримує, вкінці мають більше, ніж спочатку.
Схоже, і филип’яни зрозуміли цей урок. Це випливає з листа апостола Павла, який зрадів фінансовій допомозі від них не тому, що не міг обійтися без цих грошей, а тому, що їхня щедрість принесла їм більше користі, ніж йому (пор. Флп 4, 10-11). Приймаючи дар, апостол допомагав християнам зростати духовно (див. Флп 4, 17).
Бог хоче, щоб і наша щедрість стала джерелом усіляких благословень! Для цього ми маємо, довіривши своє життя Богові, звернути увагу на потреби оточення та відкрити своє серце (і гаманці) для них. Це допоможе нам зростати в любові. Коли ми даємо, то самі стаємо даром. Ми стаємо вільними, оскільки зникає страх, що нам чогось бракуватиме, бо не може сонцю забракнути світла.
Тож ризикуй застосовувати цей принцип у своєму житті: нехай твоїми руками діється добро! Плоди такої щедрості дадуть користь не лише людині, яка отримала твою допомогу, але й тобі самому та примножать славу Божу!
«Господи, навчи мене бути щедрим даром для ближніх».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
