Програма «Вечірній чай», в якій отець Микола Мишовський відповідає на запитання глядачів.
Щосереди о 20.00 год.
Запитання, які надійшли до ефіру:
(орфографія збережена)
- Читала що можна написати заяву, щоб після смерті своє тіло віддати на органи для потребуючих. Бо справді стільки людей зараз потребують пересадки а коли людина ще молода і є здорові органи закопувати в землю якось жаль. Але який погляд на це церкви, чи може християнин віддавати своє тіло?
- Цікавить як бути із гріхами які не пам’ятаємо. Не завжди все згадається, особливо якщо люди раз в рік ходять до сповіді. Навіть якщо і частіше але ж немає впененості що згадав все. Прощення тільки за ті що сказала?
- Можливо ви пам’ятаєте я вже вас запитував стосовно Святого Причастя в часи карантину. За якись час наш парох вирішив замінити втирання ложечки салфеткою на вмочування в спирт. Але з’явилася наступна проблема після занурення ложечки в спирт, то частина цього спирту капає просто на землю частина потрапляє до чаші (хоча і не завжди капає на землю) це залежить який священник служить Літургію. Коли я з цим питанням звернувся то мені пояснили що в каплі спирту Тіло Ісуса не присутнє а осідає на дні стаканчика тому де немає Тіла там немає і Крові Ісуса. Я спантеличений. Я не експерт в таких питаннях, почав сумніватися в те що я памятаю, дивився на credo, не згадаю хто про це розказував або ви або о. Віталій, про те що в Церкві є такі випадки коли причащаються лише вином-Кровю Ісуса, і в мене ще більше виникло питань. Отче поясніть будь ласка я заплутався, можливо я справді помиляюся, це дуже важливо для мене. Порадьте як поступити. Ви з credo багато мені допомагаєте в житті у Христі, дякую вам, молюся за вас.
- Отче,дуже дякую вам за вашу працю, почала дивитися Ваші проповіді ще від склянка на половину.
- Переїхали в Францію вже як 7 років, з чоловіком тут. Ми греко-католики, але слухаємо ваші чаї і проповіді, чоловік рідше,але слухає . Є багато цікавого у ваших чаях і проповідях, коли вечеряємо, то вмикаємо, тому вам дуже дякую за те, що є можливість слухати Вас і в метро, і на морі, і ввечері за вечерею, або прасуванням. Маю до Вас такі питання:
1. Дуже хочу попрацювати над одним із своїх гріхів: нав’язливі думки.
Маю такий характер, що якщо мені щось скажуть, чи щось мене сильно зачепить, можу це носити в собі місяцями і роками. Як позбутися цього, як легко сприймати речі, наприклад, з мамою говориш по скайпу і вона тебе ранить кожного разу, і ти вже ходиш і думаєш про це, працювати нормально не можеш, або тебе хтось підколов, а ти вже ходиш і думаєш, що він чи вона мали на увазі. Я стараюся з цим боротися. Але, що я зауважила, що сама люблю підколювати і тепер коли це роблю, думаю, як це я роблю. Стараюся працювати над цим, але , не виходить. Що є, те є. Підкажіть, може з Вашого досвіду є якісь поради, або Ви знаєте щось шо могло би мене скерувати в напрямку ,як з цим працювати.
2. Отче, як правильно ставитися до таких речей, як погані передчуття, пояснюю: за-кордоном не легко є орендувати квартиру, і знайти хорошу теж не з легких справа. ми шукаємо вже довгий час. якщо шукаєш квартиру, молишся перед тим і сповідаєшся, просиш Бога, щоб попровадив. і , коли заходиш в цю квартиру : квартира дуже хороша, а відчуття що до неї неприємні, ти не можеш цього пояснити чоловікові і собі, але не можеш її брати, бо відчуття не проходять кілька днів. Що в таких випадках робити? Молитися і переборювати відчуття,і взяти , чи слухати відчуттів, молитися і далі шукати. В мене є такі відчуття на рахунок багатьох речей, але відчуття стараюся свої перевіряти, думати розумом і слухати Бога. Але, що робити, коли те відчуття погані не проходить, а рішення потрібно приймати.
3. Читаю з чоловіком Біблію, він зараз на второзаконні, я на числах, чесно кажучи, дуже все не зрозуміло. підкажіть, будь ласка, що почитати чи подивитися щоб краще ці книги зрозуміти, бо дуже багато запитань, наприклад, одне з них , як Бог міг насилати прокляття на людей, якщо Бог є любов. Так Бог карає, але в Старому завіті є такі речі, як купу гріхів блуду описується, прокляття, і наприклад : Левіт 26 14-16- коли ж ви мене не послухаєте… то ось що я зроблю звами : напущу на вас страх, сухоти й пропасницю , від них померкнуть очі й погасне життя…
Як це розуміти? - Дякую дуже Вам. Завжди чекаю чаї в середу, але чомусь вже пару тижнів , виходить в четвер запис. Шкода, оскільки працюю, і не можу в чаті зразу ж задавати питання, які визрівають.
1. Чи можна жертувати службу, причастя одночасно і за душі в чистилищі, і за батьків, і за наміри свої і інших людей. Чи потрібно кожен намір- інша служба чи молитва?
2. Чи можна молитися, якщо є улюблені святі наприклад св. Ріта і о.Піо до них не з молитовниика, бо вже ці молитви йдуть автоматично, а своїми словами + Отче наш чи Богородице? Мені краще, коли просто до них говорю.
3. Чи можна переборювати страх страхом, пояснюю: наприклад боюся висоти. Чи буде гріхом,якщо маєш страх висоти, стрибати з парашутом чи літати?
Дякую Вам дуже. - Як читати Біблію? Розумію, що відповіддю на нього може бути щось на кшталт «та читайте як хочете, головне, щоб читали! Але: зранку вставши, читаю читання на даний день. Окей. Добре! Далі ввечері – що читати? Або краще спитаю так: ввечері читати знову дане читання, чи можливо, просто, якийсь уривок із будь якого Євангелія, чи Псалом, чи (знаю що деякі так практикують) на якій сторінці спонтанно відкриєш- той уривок читають. А яку поставу приймати, читаючи Біблію? Я дуже люблю читати, і художню книжку можу читати, навіть лежачи в ліжку. Та Бібілію «в такому положенні» не наважуюсь читати. Вимагаю від себе все ж таки більше поваги до цієї книги. Також – деколи зранку читаю ранішнє читання не з книги, а з телефону, чи краще відучити себе від цієї звички?
- Колись, перебуваючи на реколекціях, була згадка про таке явище у вірі, як «марна надія на Бога». Сказали – що то гріх. Щоб було ясніше, що я маю на увазі, наведу банальний приклад: «Чоловік-батько сімейства лежить на ліжку, на роботу не йде, але молиться до Бога про те, щоб сім’я його не померла з голоду. Або людина йде, скаче з мосту кажучи при цьому: «Боже, якщо ти є, якщо Ти мене любиш, то зроби так, щоб я не розбивався!». Прошу також про роз’яснення даного явища у вірі, якщо щось таке має місце і я нічого не плутаю.
- Питання – більш не питання, а просто цікава Ваша думка. На сьогоднішній день, в сучасному Єрусалимі, чи є євреї, які все ж таки «жалкують» про те, що не визнали Ісуса Божим Сином? І чи, якби Ісус прийшов сьогодні, а не дві тисячі років тому, чи розіп’яли б Його так само?
- Сперечаюся по поводу страхування життя. Як відговорити від цього дорогу тобі людину? Він належить до католицької Церкви, але інколи його дії приводять в шок. Невже він настільки сліпий і глухий, до того про що вчить Біблія!? Сьогодні хочу розставити крапки над І.