Хресна Дорога

Хресна дорога відтворює в пам’яті віруючих основні моменти страждань Спасителя. Ті, що моляться в єдності зі скорботною Богородицею, проходячи 14 стоянь, у думках супроводжують Спасителя на Голгофу. Вони глибше усвідомлюють, яка велика є любов Ісуса до нас і як ми ображали Його нашими гріхами. Бачивши Його жахливі страждання, яких Він зазнав заради спасіння всіх людей, і Його слухняність волі Небесного Отця, вони вчаться переносити випробування земного життя і смиренно нести посланий Богом хрест.

При всіх стояннях на початку кажемо:

В. Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе,
      і величаємо Тебе.

У. Бо своєю смертю на хресті Ти відкупив
      весь рід людський.

Після кожного стояння можна сказати:

За нас Ти страждав, за нас був розп’ятий,

Ісусе, наш Спасе, помилуй нас.

І Ти, Божа Мати, що з Сином страждала,

Пречистая Діво, молись за нас.

Або:

Ти, що за нас терпів рани,

Ісусе Христе, змилуйся над нами.

І Ти, котра співтерпіла,

Мати Скорботна, заступись за нас.

Можна додати ще інші молитви, такі, наприклад, як «Отче наш», «Радуйся, Маріє», «Слава Отцю». Роздуми під час стоянь можна також підбирати самому. В тому разі, коли неможливо відправити Хресну дорогу в храмі, можна відправити її в будь-якому іншому місці, духовно супроводжуючи Ісуса на Голгофу.

Вступна молитва

Господи Ісусе Христе, йдучи Твоєю Хресною дорогою, ми будемо пригадувати собі Твій хрест, Твоє велике страждання, Твою смерть. Часто ми прагнемо з’єднатися з Твоїм великим стражданням, але навіть у наших малих стражданнях нам бракує терпеливості, і ми забуваємо про свої побожні прагнення, а саме, що через вірність у малих речах стелиться велика дорога до життя вічного. Відкрий нам очі на те, що мале й болісне в нашому житті.

Стояння І

ІСУСА ЗАСУДЖЕНО НА СМЕРТЬ

Судить Ісуса Пилат на втіху

Юрбі, що стогне в полоні гріху.

За гріхи наші Ісус проклятий

І за нас буде тепер розіп’ятий.

Нас не засуджують на смерть. Інколи ви- словлюють одну тільки критичну думку щодо нас, одне неприємне для нас зауваження, і цього вистачає, щоб ми обурилися. Дай нам, Ісусе, покірно переносити малі вироки, які інші виносять нам.

Стояння II

ІСУС БЕРЕ ХРЕСТ

Солдат на Ісуса хрест накладає.

На хресті цьому Любов сконає.

Невже, о Боже, померти треба,

Щоб нам відкрити браму до Неба?

Нерідко вистачить одного недоброзичливого погляду на нас, і ми вже уникаємо при- йняття того малого хрестика, який Боже Провидіння кладе нам на плечі. Вірність у малих речах говорить про те, що ми справді любимо Ісуса. Наділи нас, Ісусе, силою, щоб ми при- ймали наші малі хрести, як Ти.

Стояння III

ІСУС ПАДАЄ ПІД ТЯГАРЕМ ХРЕСТА

Ісус на землі – не може встати.

Сміються з Нього римські солдати.

Плаче Марія, плаче небога,

Тяжкий той хрест – у небо дорога.

Господь Ісус падає під великим, важким хрестом. Йому дуже боляче, але Він знає, за кого переносить страждання. Часто наш егоїзм призводить до того, що ми падаємо під будь-яким малим хрестом у нашому житті. Дай нам, Ісусе, мужність, щоб, як і Ти, підводитися після падіння.

Стояння IV

ІСУС ЗУСТРІЧАЄ СВОЮ МАТІР

Марія свого Сина зустріла,

Горем і болем серце втомила.

Не плач, Маріє, з горя тяжкого –

Бог дасть для Тебе Сина іншого.

Не раз на могилах можна прочитати: «Покійний просить помолитися за його душу “Радуйся, Маріє”». Часто і в нашому повсякденному житті, серед щоденних труднощів нам треба прочитати те одне «Радуйся, Маріє», нагадати душі, що вона повинна бути слугинею Господньою навіть у найменших справах. Даруй нам, Ісусе, вміння нести наш хрест із покорою Божій волі.

Стояння V

СИМОН КИРИНЕЯНИН ДОПОМАГАЄ ІСУСОВІ

Вертався з поля Симон надвечір,

Йому поклали хреста на плечі.

Коли, Ісусе, дарую себе,

Як і Симон, кохаю Тебе.

Коли  ми  прагнемо  здійснити  щось  вели- ке – згадаймо малого Симона Киринеянина, який несе великий хрест. Благослови нас, Ісусе, благодаттю побачити у стражданнях інших Твій хрест.

Стояння VI

ВЕРОНІКА ВИТИРАЄ ОБЛИЧЧЯ ІСУСУ

О Вероніко, на дорозі стаєш,

Обличчя Ісуса Ти витираєш.

А на хустині образ відбився,

На спомин людям він залишився.

Ми дивуємося відвазі Вероніки, але весь час боїмося за себе. Скільки разів протягом дня ми думаємо тільки про себе! Наділи нас, Ісусе, відвагою допомагати іншим у несінні хреста.

Стояння VII

ІСУС ПАДАЄ ВДРУГЕ

Під хрестом важким Він упав вдруге,

Його підняли Пилата слуги.

Я Тебе втішу, Спасе коханий,

Сльозами вмию криваві рани.

У нашому житті не бракує малих падінь! Наприклад, наша ненадійність. Покладаймо надію на Бога, і Він завжди дотримає свого слова. Ми можемо завжди Йому довіряти. Даруй нам, Ісусе, благодать бачити приховане від нас гріховне падіння.

Стояння VIII

ІСУС  РОЗМОВЛЯЄ  З  ЖІНКАМИ

Ідуть з Тобою святі невісти,

Плачуть, бо важко хрест Тобі нести.

Більше не хочу гріхів робити,

Щоб Твоє серце, Спасе, утішити.

Як все-таки часто ми оплакуємо великим плачем те, що насправді мале в нашому житті! Проливаємо безліч непотрібних, грішних сліз. Дай нам, Ісусе, дар оплакувати свої гріхи.

Стояння IX

ІСУС ПАДАЄ ВТРЕТЄ

Втретє на землю Ісус падає.

Громада катів вголос ридає.

Прошу, Ісусе, нам всім простити,

Бо не хочемо більше грішити.

Шукати великого, але не бути вірним Богу у малому – це падати. Благослови нас, Ісусе, вірністю в любові до Тебе і особливою від- даністю у малих справах.

Стояння X

ІСУСА РОЗДЯГНЕНО

З Божого Сина здирають шати,

Глузують з Нього римські солдати.

Так ось за грішні думки і чини

Терпить сором Ісус невинний.

Як часто ми впадаємо в розпач тільки тому, що хтось забере в нас якусь малу річ, отриману на згадку від когось, або коли нас позбавляють запланованої радості. Тоді ми відчуваємо себе приниженими. Та згадаймо про справді приниженого, але смиренного Бога, роздягненого Ісуса. Як все-таки часто ми тільки вдаємо принижених, плачемо над тим, що хтось образив наше самолюбство. Даруй нам, Ісусе, благодать співчуття до інших.

Стояння XI

ІСУСА ПРИБИТО ДО ХРЕСТА

Хрест вже чекає своєї миті.

Три гострі цвяхи в тіло забиті.

За те, що терпиш, Христе коханий,

Цілую Твої пресвятії рани.

Найгірше ми поводимося тоді, коли нас прибивають однією маленькою шпилькою до малого хрестика. Іноді досить однієї невеликої образи, щоб викликати в нас бунт і гнів. Дай нам, Ісусе, благодать вмирання нашого егоїзму заради інших.

Стояння XII

СМЕРТЬ ІСУСА НА ХРЕСТІ

Гріхи мої Христа розіп’яли,

Руками римлян Його покарали.

Коли згрішити я ще забажаю,

Нехай Твою муку згадаю.

Тільки смерть завжди велика. Один з мислителів сказав, що смерть – це таємниця, яка очищає людину. Вірність Богу в маленьких справах щоденного життя – це і є справжнє, велике вмирання власного «я». Наділи нас, Ісусе, благодаттю заради Тебе розпинати наше «я».

Стояння XIII

ТІЛО ІСУСА ЗНЯТО З ХРЕСТА

Тіло Ісуса з хреста знімають,

На день пасхальний не залишають.

Дякуємо, Христе, Спасе коханий,

За Твої муки та глибокі рани.

Життя Божої Матері було на вигляд дуже одноманітне й повсякденне. Малий Вифлеєм, малий будинок у Назареті, одні вифлеємські ясла, один віслюк під час утечі до Єгипту, тільки два голуби під час Жертвування. Але Її скромне життя було великим, тому що в найменших речах було вірне Богу. Обдаруй нас, Ісусе, благодаттю стояти вірно до кінця під хрестом наших ближніх.

Стояння XIV

ТІЛО ІСУСА ПОКЛАДЕНО ДО ГРОБУ

Мертвого Сина поклали до гробу.

Пречиста Мати плаче в жалобі.

О Мати Божа, кличем весь час:

Потіхо грішних, молись за нас.

Ми часто нарікаємо на те, що наше повсякденне життя складається з сірих безрадісних буднів. Малі прикрощі, малі клопоти, малі хрести. Усі іноді такі безнадійні… Побоюємося, що все це приведе нас до порожнього життя. Однак якщо будемо вірні Богу в малих речах – то дійдемо до порожнього гробу, який є початком нового життя з Богом у вічності. Дай нам, Ісусе, у вірному крокуванні за Тобою очікувати на смерть як браму зустрічі з Тобою.

Молитва після Хресної дороги

Христе, Божий В’язню любові у Пресвятих Дарах, в усіх Храмах на всій земній кулі Ти проходиш Хресну дорогу. Покинутий вірними, забутий, поглумлений, поневірюваний святотатством, навіть приречений на розп’яття сатаністами. Прагну цілою душею належати Тобі, прагну бути Киринеянином, Веронікою, Магдалиною, Йосифом з Ариматеї, щоб нести допомогу, щоб винагороджувати зневагу, щоб любити Тебе понад усе на земній Голгофі і на вічному Таборі навіки. Амінь.

Щоб отримати цілковитий відпуст, відмовляємо у намірах Святішого Отця:

Отче наш… Радуйся, Маріє… Слава Отцю… Вірую…

Ти, що за нас терпів рани,

Ісусе Христе, змилуйся над нами.

І Ти, котра співтерпіла,

Мати Скорботна, заступись за нас.

З молитовника Щоденно з Богом